Бенкет Стерв'ятників [Джордж Реймонд Річард Мартін] (fb2) читать постранично, страница - 3

завжди говорив, що світ

більший, ніж замок будь-якого лорда. В Кварті, Асшаї і Йі Ті можна знайти

не тільки драконів, але й багато такого, що нам навіть не снилося.

Моряки розповідають...

- Саме так, - перебив його Армін. - Моряки, мій дорогий Молландер. Піди

в гавань, і вони тобі розкажуть, як спали з русалками або провели рік у

череві величезної риби.

- Почім ти знаєш, що це неправда? - Молландер нишпорив у траві,

шукаючи яблука. - От якщо б ти сам побував у череві тієї риби, то міг би

стверджувати, що їх там не було. Над байками одного моряка посміятися

можна, але коли веслярі з чотирьох різних кораблів на чотирьох різних

мовах розповідають одне і те ж...

6

- Зовсім не одне і те ж, - наполягав Армін. - Дракони в Асшаї, дракони в

Кварті, дракони в Мейрині, дотракійські дракони, дракони звільняли

рабів... вони всі розповідають по-різному.

- Різниця тільки в дрібницях. - Молландер, і завжди то впертий, випивши,

ставав зовсім незговірливим. - Вони всі говорять про драконів і прекрасну

молоду королеву.

Єдиний дракон, що займає думки Пейта, був зроблений з жовтого золота.

Що сталося з цим алхіміком? Він сказав, що через три дні буде тут. «Я не

злодій», - сказав йому Пет, але коли дракон затанцював, підморгуючи...

- Он ще одне, прямо у тебе під ногами, - сказав Молландеру Аллерас. - А

у мене в сагайдаку ще дві стріли.

- Та йди ти зі своїми стрілами. Червиве, - пробурчав Молландер,

підбираючи яблуко, але все таки кинув його нагору. Стріла розсікла

яблуко на дві рівні половинки. Одна впала на дах башти, скотилася з

навісу і хлопнулась поруч з Арміном.

- Якщо черв'яка розрізати надвоє, вийде два черв'яка, - повідав їм

кандидат.

- Якби з яблуками виходило те ж саме, нікому б не довелося голодувати,

- з м'якою усмішкою відповів Аллерас. Сфінкс завжди посміхається, наче

якийсь жарт, відомий тільки йому. Це разом з гострим підборіддям,

залисинами на лобі і коротко підстриженними чорними кучериками надає

йому лукавий вигляд.

Аллерас неодмінно буде мейстером. Він в Цитаделі всього лише рік, але

вже встиг викувати три ланки свого майбутнього ланцюга. У Арміна,

може, й більше, але він вивів рік на кожну. Втім, і він теж буде мейстером.

Тільки Рун і Молландер залишаються голошиїми школярами, але Рун

зовсім ще молодик, а Молландер віддає перевагу книзі пляшку.

Сам же Пет. .

Він в Цитаделі вже п'ять років, а шия у нього така ж гола, як і в той день,

коли він, тринадцятирічний, прийшов сюди з заходу. Двічі він думав, що

готовий здати іспит. У перший раз він спробував розповісти архимейстеру

Вайлину про влаштування небес - але лише пізнав на власному досвіді,

що Вайлина недарма прозвали Оцтовим. Цілих два роки Пет набирався

мужності для нової спроби. На цей раз він постав перед добрим

архимейстером Еброзом, відомим своїм тихим голосом та ласкавими

руками, але зітхання Еброза виявилися нічим не краще єхидних причіпок

Вайлина.

- Останнє, - пообіцяв Аллерас, - і я скажу вам, що думаю про цих

драконів.

7

- Що ти можеш такого знати, чого я не знаю? - Молландер, побачивши

яблуко на гілці, підстрибнув, зірвав його і метнув. Аллерас натягнув

тятиву до самого вуха, граціозно повернувся, стежачи за польотом

мішені, і пустив стрілу, як тільки яблуко почало падати.

- В останній раз ти завжди промахуєшся, - сказав Рун. Яблуко,

неушкоджене, плюхнулося в річку. - Ось бачиш?

- Коли більше не робиш промахів, перестаєш вдосконалюватися. -

Аллерас послабив тятиву і прибрав лука в шкіряний футляр. Лук у нього

з златосерда, казкового дерева, що росте на Літніх островах. Пет одного

разу спробував зігнути його і не зміг. Сфінкс тільки з вигляду хисткий, а

руки у нього сильні. Аллерас, сівши верхи на лаву, взяв зі столу чашу з

вином і сказав співуче, на дорнійскій:

- У дракона три голови.

- Це що, загадка? - запитав Рун. - Сфінкси в казках завжди говорять

загадками.

- Ні, не загадка. - Аллерас пригубив вино. Всі інші пили з кухлів

знаменитий тутешній сидр, і тільки він один надавав перевагу солодким

винам тих дивовижних країн, де народилася його мати. Такі навіть у

Старомісті коштують недешево.

Сфінксом його прозвав Лео Лінивець. У сфінкса всього намішано:

обличчя в нього людське, тіло лева, крила як у яструба. Ось і Аллерас

такий же.