Буняковский Виктор [Николай Михайлович Сухомозский] (pdf) читать постранично, страница - 2

віце-президент Віктор Якович
Буняковський розвивав основні постулати теорії вірогідності і застосування цієї теорії в
демографічних розрахунках. У 1864 р. він запропонував новий метод (згодом названий його ім’ям)
побудови таблиць смертності, який дозволяє адекватно зміряти рівень смертності в стабільному
населенні.
В. Я. Буняковський також намагався визначити вікову структуру населення, співвідношення
чоловічого і жіночого населення.
ВИРЯТУВАЛИ АКАДЕМІКИ-УКРАЇНЦІ, з розвідки В. Гнатенка «Питання страхування»
За Паризьким трактатом Росія була позбавлена права мати флот на Чорному морі. Передбачалося
звільнення великого числа службовців, і для поліпшення їх становища вирішили заснувати в
Морському відомстві емеритальну касу, котра мала розпочати видавати пенсій з 1859 р.
Страхування життя тоді залишалося справою новою, а тим більше, що йшлося про розрахунок
емеритальних кас і встановлення розмірів пенсій відповідно до розмірів вирахувань із утримання.
Не дивно, що в комісію, яка повинна була розробити касовий статут, увійшли два академіки з
математики Остроградський і Буняковський, які і виконали всі необхідні розрахунки й теоретичне
їх обгрунтували. Праці цієї комісії тоді ж були надруковані.
ПІОНЕР ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ, з кореспонденції О. Ананьєва «Саморахівниці
академіка Буняковського»
Російські рахівниці пройшли довгий шлях розвитку – від «дощатого рахунку» XVII століття з
чотирма рахунковими полями в двох доладних скриньках до сучасних рахівниць в дерев’яній рамі.
Впродовж декількох століть саме рахівниці були основним приладом для виконання
арифметичних дій.
Віктор Якович Буняковський звернув увагу на одну незручність, яка виникала при роботі з
рахівницями, пов’язане з перенесенням одиниць з нижчого розряду у вищий. Бажаючи його
усунути, він винайшов прилад, який назвав саморахівницями. «Найменування це виправдовується
тим, – пояснював академік, – що, з одного боку, в моєму приладі постановка цифр має велику
схожість з перекиданням кісточок, а з іншого, що числа на ньому складаються самі, причому
одиниці різних розрядів самі розміщуються у відповідних місцях».
Вдосконалені саморахівниці Буняковського призначені для складання великого числа двозначних
доданків, але на них можна й віднімати. Прилад складається з латунного диска, що обертається,
укріпленого на дерев’яній дошці, і нерухомого металевого кільця з нанесеними числами (від 1 до
99).
У повчанні з користування приладом підкреслювалося, що він простий за конструкцією, а головне
його призначення – «визначення механічним шляхом підсумку великого числа доданків,
написаних підряд».
...Прилад залишався маловідомим навіть в Росії унаслідок існування одного екземпляра.
...До нашого часу дійшло два екземпляри саморахівниць, один з яких зберігається в
Петрозаводському краєзнавчому музеї, а другий – в Політехнічному музеї.
НЕ ГІРШИЙ ЗА НІМЦІВ, зі спогадів О. Нікітенка
Вороже ставлення до німців (кандидатами були від «російської партії» В. Я. Буняковський і від
«німецької партії» А. Ф. Міддендорф, – стало у нас хворобою багатьох.

Звичайно, добре і належить стояти за своїх – але чим стояти? Справою, здібностями, працею і
сумлінністю, а не одним гвалтом, що ми, мовляв, росіяни!
Німці ведуть перед у нас в багатьох спеціальних випадках тому, що вони працьовитіші, а головне
– дружно прагнуть до досягнення загальної мети. У цьому запорука їх успіху.
ОСОБЛИВА ПОШАНА, з нарису Д. Смирнова «Буняковський Віктор Якович»
В. Є. Прудников відзначив, що про жодного з видних російських математиків 19 століття не
збереглися до наших днів так багато висловів, як про Буняковського; причому жоден з них не
містить негативної думки. Залишаючись визнаним ученим і чудовим професором, він мав дві
важливі якості: чуйним розумом і чуйною душею. Він був одним з найдоступніших для молоді
професором. Понад те, він був справжнім товаришем студентам.
У стосунках Буняковського з людьми, з якими його зіштовхувало життя, спостерігається глибока
щира доброзичливість і дивовижна здатність не давати співбесідникові відчувати високу
авторитетність висловлюваних власних думок. Вказані етичні якості, у зв’язку з винятковою його
відданістю науці, забезпечили йому особливо глибоку пошану.
НА ЛИСТА НЕ ВІДГУКНУВСЯ, з дослідження О. Купріянової «Андрій Андрійович Марков»
У шкільні роки він самостійно вивчив початки вищої математики і винайшов, як йому здавалося,
новий метод інтеграції звичайних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами.
Про своє «відкриття» він повідомив академіка Буняковського В. Я. та професорів Золотарьова О. І.
і Коркіна О. М. Перший не удостоїв його відповіддю, а два інших відгукнулися співчутливими
листами.
Метод набув визнання.
«ЗАБУВАЮТЬ» СВІДОМО, з книги С. Гомонова «Чудові нерівності»
Часто і абсолютно несправедливо ...нерівність,