Precedent UA — 2015 [Колектив авторів] (fb2) читать постранично, страница - 2

стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало вважає, що систему із пріоритетом закону над прецедентом Україна успадкувала ще від СРСР. «В Україні вже діє Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», який встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів, — каже Михайло, — але, на мою думку, для нормального функціонування судової системи цього недостатньо. Я знаю, що наразі законодавцями обговорюється можливість запровадження прецедентного права в Україні. І це є вірною тенденцією, в державі має існувати правова визначеність. Звичайній людині має бути зрозуміло, яким чином ухвалюються судові рішення і чому в її випадку суд виносить певне рішення, якщо в аналогічному було зовсім інше. Прецедентне право є найкращим засобом для цього».

«Зміна системи права — це принципова реформа в судочинстві, — вважає адвокат Геннадій Токарєв, — Але, як на мене, судовий прецедент існує незалежно від того, чи встановлений він законом. Адже суди виносять рішення, і вони не мають (хоча у частині випадків і роблять це) робити це без будь-яких обмежень у своєму розсуді. Це ненормально, що судді, навіть в одному суді, виносять протилежні рішення в цивільних справах за однакових обставин справи, або призначають абсолютно різні покарання за вчинення одних і тих же злочинів при подібних характеристиках винної особи. Взагалі-то я не розумію, як може існувати така змішана система права: практика ЄСПЛ вважається джерелом права в Україні, а практика національних судів, наприклад, Верховного Суду України та/або вищих спеціалізованих судів — ні. Вважаю, що в Україні треба на законодавчому рівні вводити судовий прецедент, щоб обмежити розсуд суду, а в багатьох випадках — суддівське свавілля. Власне, це має призвести до того, що в кожному випадку відхилення рішення суду від позиції, визначеної в прецедентному рішенні, судове рішення має бути скасоване, і це вагомий важіль для «уніфікації» судових рішень. Проблема в тому, що вищим судам треба напрацювати усталену судову практику по всім категоріям справ за всіма видами судочинства, та ще й оновлювати її, з виникненням необхідності в цьому. Але це все лише питання часу».

Лідери рейтингу «Precedent UA — 2015»

Інтерв’ю суддів та перелік рішень цих судів, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, із вдалим використанням досліджуваних рішень ЄСПЛ:

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Суддя Валентина Щепоткіна: «Більше половини звернень громадян до ЄСПЛ пов’язані із неефективним виконанням судових рішень»

Посилання на рішення ЄСПЛ поряд з національним законодавством сприяють забезпеченню права на справедливий суд, що є одним із основних завдань судочинства. Часто в умовах значного реформування законодавства, яке ми спостерігаємо останнім часом, використання рішень ЄСПЛ надає можливість слідчому судді, суду додатково обґрунтувати прийняті рішення і певним чином підтвердити правильність обраного рішення.

До ВССУ як суду касаційної інстанції надходять стислі огляди рішень ЄСПЛ проти України, які набули статусу остаточних. Такі рішення обговорюються суддями на нарадах судових палат, надсилаються апеляційним судам для врахування під час здійснення судочинства. Ці рішення складають окрему збірку, якими судді користуються, а також містяться в електронному вигляді у відповідній базі, яка доступна суддям та працівникам апарату.

Проблемним є питання вивчення рішень ЄСПЛ проти інших держав, зокрема відсутність їх перекладу.

Для пошуку таких рішень судді також відвідують сайт ЄСПЛ.

Деякі судді не користуються рішеннями ЄСПЛ, насамперед, через їх незнання. ВССУ як суд касаційної інстанції здійснює значну роботу у напрямку вивчення суддями практики ЄСПЛ, правильного їх застосування. Так, 19 грудня 2014 року на пленумі ВССУ прийнято постанову № 13 «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя». Здійснюється підготовка постанови пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року». Окремі рекомендаційні роз’яснення стосовно дотримання вимог статті 5 та 6 Конвенції містяться у постанові пленуму від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».

При проведенні узагальнень судової практики одним із завдань є питання розкриття та тлумачення практики ЄСПЛ в світлі національного законодавства. Це системна робота, спрямована на аналіз судової практики та окреслення напрямів використання практики ЄСПЛ. Тут можна згадати і