Меир Голда [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

украинского прошлого».

І вже зовсім відверто, з «профессиональным вызовом»: «Я сейчас постоянно задумываюсь над

тем, кого можно считать великим украинцем: можно ли, например, Голду Меир»?

Співвітчизники, українці, ви щось зрозуміли? Як вам подобаються подібні «шустряки», котрі в

Україні та її історії нас, українців, воліють не помічати? Котрі нахабно і безцеремонно лізуть у

наші душі, ставлячи під сумнів наші традиції і святині, виплекані сотнями поколінь наших предків

і пращурів?

«Результат может стать для страны совершенно неожиданным: например, в десятку лучших

войдет Андрей Шевченко. А кто-то, кто считается безусловным лидером нации издавна, не

войдет,» – попереджує Шустер.

Уявляєте!

Викинь на смітник славні імена тих, хто зберіг і захистив українську землю, хто плекав і

примножував її культуру, прославив своїми науковими відкриттями, мистецькими талантами. І –

не дивуйтеся, адже Шустер попереджав, що «одна из основных задач проекта – отход от

стереотипов».

Мені ж хочеться сказати вголос шустрим савікам, а особливо справжнім українцям: подібне в

нашому багатостраждальному минулому вже не раз було, коли намагалися забрати в нас рідну

мову, нашу історію.

Правда, робилося це грубо і відверто – у вигляді заборон. І тому українці знали, як діяти: вони

повставали проти гніту, виборюючи право бути народом, нацією.

Пізніше у більш витончений спосіб забугорні «благодійники» разом із доморощеними

«чиказькими» хлопчиками-пинзениками шляхом тотальної лібералізації-монетаризації знищували

українську промисловість, обіцяючи наступне швидке процвітання.

Потім, оцінюючи «досягнення» своїх підопічних, один з американських «радників» Мілтон

Фрідмен, поглузує: «Виходить, я не мав рації. Але з наукової точки зору ситуація в колишніх

республіках Радянського Союзу являє собою експеримент, що захоплює уяву, і мені не терпиться

побачити, що з того вийде». – Що з того вийшло, коментарів не потребує.

Тепер от зацікавлені експериментатори, маніпулюючи національною свідомістю, знищуючи нашу

історичну пам’ять, взялися за наші святині, а по суті – за наші українські душі.


СПРАВА НАЛІВО, бувальщина

Якось Г. Кіссінджер, якось виступаючи в кнесеті сказав:

– По-перше, я – американець, по-друге, я – держсекретар Сполучених Штатів і лише по-третє, я –

єврей.

На що Голда Меїр попросила його не забувати, що в Ізраїлі читають справа наліво.