Колесников Степан [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

ВДОВОЛЬНЯЛИСЯ РЕПРОДУКЦІЯМИ, з нарису В. Косика «Що мені до вас,

бруківки Белграда?»

У 1912 р. С. Ф. Колесников організував експедицію до Азії, Туркестану і Монголії з художніми,

етнографічними і археологічними цілями. Після двох років роботи повернувся до Петербургу,

привізши багатющий матеріал, і влаштував дві величезні за кількістю виставлених полотен

виставки в обох столицях. Більшість картин розпродана по музеях і приватних колекціях.

Любителі високого мистецтва, які не мали достатніх коштів, могли задовольнятися репродукціями

в «Ниві», що розходилася всією Росією.

КОЛОРИТ ПОЛОНИВ, з інформації на інтернет-форумі «Степан Колесников»

На виставці в Манежі (Спб), випадково побачила книжечку про художника Степана Федоровича

Колесникова. Книжечка невелика, коштує 1800 руб.

Аби охарактеризувати своє враження від репродукцій, скажу, що вони мене вразили ще більше,

ніж ціна. Почало 20 століття, в основному пейзажі, є масло, є змішана техніка – мабуть, акварель +

трохи білил. Приголомшливі зимові пейзажі, а як намальовані дерева! Я не знаю, чим, але може,

колоритом – дуже чистим, при цьому тонким і делікатним – він так мене полонив...

...Не могла не користуватися популярністю у недавніх жителів Росії і белградців, котрі будували

свою Велику Сербію, картина з трьох частин: зліва – Росія під більшовиками, справа – квітуче

Королівство сербів, хорватів і словенців, в центрі – майбутнє воскресіння слов’янства.

...За його полотна боролися всі кращі белградські будинки. Ціна підскочила ще вище, коли він

розписав стелю – композиція «Богиня Талія на квадризі» – в оновленому Народному театрі. Став

белградським Марком Шагалом, якому Париж надав честь зробити те ж саме. Картини

плодовитого художника прикрашали палац короля, столичний готель «Килим», радували

пацієнтів міської лікарні, він був творцем художніх композицій в Експортному банку.

Багато його картини «розлетілися» світом, щось залишилося і для Белграда нинішнього XXI ст.

ВІЛЬНИЙ ТРЕПЕТНИЙ МАЗОК, з замітки «Степан Федорович Колесников» на art-

bat.livejournal.com

Уперше його роботи я побачив в Белграді на початку 90-х, знайомі серби дивувалися з моєї

неосвіченості, кажучи, що в Сербії це один з найвідоміших і найдорожчих художників. Свіжа і

легка гуаш з трепетним, вільним мазком і одночасно дуже точним. У Москві двійка ранніх етюдів

є в приватних колекціях, іноді на аукціонах зустрічаються далеко не кращі етюди.

...Малюнком гілок його етюди нагадують пейзажі Бродського, роботи з козацькою тематикою не

гірші за грековські, хоча несуть меншу динаміку, помітна близькість з пейзажами Жуковського.

РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ В ЦІЛОМУ, з розвідки І. Колобухової «С. Ф. Колесников. Осінь.

1905»

Російська художня культура 1890-их – початку 1900-х років позначена особливою цікавістю до

пейзажу. У ньому розкривається широке коло ідей їхній смисловий зміст відрізняється більшою

глибиною і багатогранністю. Пейзаж в цей час входить до числа провідних жанрів живопису.

У зверненні до природи на межі століть можна угледіти свого роду зворотній бік того неприйняття

соціальної дійсності, яке було властиве кращій частині російського суспільства. Реалістичний

пейзаж тих років підкреслено національний. Саме у російській природі художники шукають

свідоцтва потенційної сили народу, заставу його історичного майбутнього.

...Степан Федорович Колесников відносився до тих пейзажистів початку ХХ століття, які, багато в

чому відштовхуючись від традицій російського реалістичного пейзажу, прагнули створити

пейзаж-картину, котра відображає розуміння природи в цілому.

Узагальнений характер образу природи, властивий творам Степана Колесникова, в картині

«Осінь» виникає, найперше, як результат майстрового композиційного рішення картини.

Загальна думка тут повідомляється через типові риси приватного мотиву, переданого у всій його

конкретності, але без ілюзійної схожості. Пейзажний образ гранично ясний. Як і в багатьох

полотнах художника, перед нами природа, обжита людиною, сприйнята у зв’язку з його життям і

душевним станом.

Крізь тонкі стовбури беріз, оповитих рудим серпанком осіннього листя, видніється пологий берег,

який м’яко спускається до обмілілої річечки. Типові всі компоненти пейзажу: вузька звивиста

річка, похилий схил, покритий поруділою травою, і порізаний химерною мережею стежин, а також

біліюча крізь гілки будівля