Крептюков Даниил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

тридцятих років, отримав я запрошення з Будинку письменників

на зустріч працівників науки і мистецтва.

Я пішов. Головував Семашко. Вересаєв жваво наводив на виступаючих свій слуховий

ріжок.

З учених були брати Завадовські, ще молодий тоді математик Гельфонд.

Усі діячі науки були вищими за письменників на цілу голову в загальнокультурному сенсі.

Вони всі читали, всі знали з тих предметів, які потрібно знати письменникові.

Письменники ж виглядали убого. Вересаєв пробурмотів кілька слів про користь

перекладів Гесіода і Вергілія і сів.

Мій сусід, письменник Данило Крептюков (був такий), відзначивши важливість союзу

науки і художнього слова, став чомусь розповідати про свою дореволюційну, навіть

довоєнну службу в лейб-гвардії, про те, як він стояв на варті в саду, а великі князі чинили

розпусту, втішаючись з балеринами.