Никольский Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
несподівано для себе одержав лист від Ганни Горенко. Ахматова стверджувала, що ця звістка
відбилася в його вірші «Беатріче» (спочатку воно називалося «Загадкою»):
Странная белая роза
В тихой вечерней прохладе.
Что это? Снова угроза
Или мольба о пощаде.
Гумільов знову зробив пропозицію. Вона схилялася до згоди.
ПЛЮС ТАЛАНОВИТА МОЛОДЬ, з статті Л. Березової «Культурна місія післяреволюційної
еміграції як спадщина Срібного століття»
Журнал «Російська думка», крім політичних статей, надрукував багато мемуарів політичних
діячів. Серед них найцікавішими в історичному і літературному плані були спогади монархіста В.
Шульгіна. Літературний відділ був представлений як широко відомими іменами З. Гіппіус, І.
Бунін, О. Ремізов, М. Цвєтаєва, так і менш популярними літературними критиками К.
Мочульським і Ю. Нікольським.
У 1922 р. з фінансових міркувань видання журналу було перенесене до Праги, потім до Берліна.
Однак врятувати журнал не вдалося. У 1927 р., вже будучи редактором щоденної паризької газети
«Відродження», П. Струве спробував його реанімувати. Він випустив один номер «Російської
думки» в Парижі. Проте конкурувати з «Сучасними нотатками» і «Волею Росії» за те ж невелике
коло паризьких читачів новому журналові було не під силу.
Последние комментарии
15 часов 44 минут назад
16 часов 19 минут назад
17 часов 12 минут назад
17 часов 16 минут назад
17 часов 28 минут назад
17 часов 41 минут назад