Яблоновский Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">його до Європи коштувала, звичайно, удвічі більше, ніж весь борг нам.

ЗАПЛАТІТЬ ХОЧ ГРІШ, з листа І. Буніна В. Бурцеву від 17 (30) вересня 1921 р.

Високошановний Володимире Львовичу,

я був у Вас четвертого дня, але Ви були зайняті з кимсь, і я передав те, що хотів сказати Вам, В. В.

Топорову. Річ у тому, що я у великій потребі і тому прошу Вас ...сплачувати мені те, що Ви винні

мені, хоча б невеликими частинами, хоча б по 200, по 100 франків на місяць. Така сума за

великого грошового обігу, який має всяка газета не тільки на місяць, а й на добу, – абсолютний

гріш – майже 3 франки на день. Адже як-не-як, а газета все ж таки існує та ще й дещо платить

іншим співробітникам, навіть тим, хто не на платні, – наприклад Яблоновському, Купріну, – а я

чомусь в такій немилості, що мені навіть відмовили в надрукуванні мого оголошення про мою

книгу...

Зі сподіваннями, що Ви пам’ятаєте про моє прохання, З щирим пошаною

Ів. Бунін.

ОТРИМАЛА КРИТИЧНУ ПУБЛІКАЦІЮ, з листа М. Цвєтаєвої В. Сосинському від 11 травня

1926 р.

Добридень, милий Володя!

Пишу Вам перед сном, тобто о пів на десяту, – такі вандейські звичаї і холоди.

...Море розглядаю місце, котре дарма пропадає для ходіння. З ним мені робити нічого. Море може

любити лише матрос чи рибалка. Інше – людська лінь, котра любить власне лежання на піску. У

пісок грати – стара, лежати – молода.

Однак загалом – добре. Тут чудові камінчики. І у нас чудові господарі – з казки. Їх власний

крихітний садок ...ось-ось має розквітнути трояндами.

...Р<емі>зов з деякою двозначною дружністю (йому не передавайте!!!) прислав мені статейку О.

Яблоновського (фейлетон «У халаті» – авт.).

– Візьми, почитай...

ЗЛІСНО ЗНУЩАВСЯ З СРСР, з відгуку М. Горького на смерть О. Яблоновського

Нещодавно помер в Парижі О. Яблоновський, один із співробітників підлої газети «Відродження».

Він друкував в цій газетці фейлетони, грубо, старечо, безглуздо і злісно знущаючись з Союзу Рад.

Емігранти називали його королем жартів. Жарти його відносилися до розряду писання на парканах

не зовсім пристойних слів і мазання воріт дьогтем.