Браз Иосиф [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

цінностей Ермітажу».

На Соловках він брав активну участь у створенні музею, якийсь час був його завідувачем,

але в основному займався пам’ятниками, їхніми замальовками. Частина цих прекрасних доробків

збереглася і нині перебуває у фондах музею Історії релігії у Санкт-Петербурзі.

ВИСТАВКА В ЗАСЛАННІ, з статті Ю. Янчаркової «Слов’янська колекція професора Окунєва»

Першими творами, що прибули до столиці Чехії, стали картини Олександра Бенуа і В.

Ландшевського, цикл гуаші Н. Гончарової під назвою «Літургія», а також велике полотно

живописця, реставратора, колишнього хранителя голландського мистецтва Ермітажу Осипа Браза

«Міст в Новгороді». Останнього 1926 року відправили до Новгорода в заслання, де він провів

персональну виставку, виставивши й пейзажі стародавнього міста.

Залишивши Росію і перебравшись спочатку до Німеччини, а потім – до Франції, митець не

залишив новгородської теми. Орієнтуючись на свої ескізи, в 1930-му він влаштував в паризькій

галереї Хіршмана експозицію, присвячену Новгороду.

Мотивом зображення став зимовий вигляд з торгового боку на Кремль і Софійський собор, в

картину увійшла і металева конструкція мосту, зруйнованого під час Другої світової війни. Бразу

вдалося передати епічний характер золотоверхого храму, котрий височіє над кремлівською стіною

і відбивається в холодній воді Волхову. Майстер чудово вхопив і особливий колорит

новгородського вологого повітря.

ВІДЧУТТЯ «ЖИВИХ РЕЧЕЙ», з кореспонденції І. Пермякової «Життя в тиші. Непомітна

виставка в тюменському музеї»

Йосип Браз – представник нового мистецтва, експресивного, відкритого, розкутого. Його

натюрморт написаний розмашистими мазаннями-відблисками, це більшою мірою враження, ніж

точне віддзеркалення реальності.

Міняється і зміст натюрморта: на зміну красиво розкладеним південним фруктам, вазам і пташкам

приходять цибулини, яйця, глеки, кухонний інвентар, неначе залишені на секунду спритною

хазяйкою або, швидше, розсіяним господарем-холостяком. Динамічна, нестійка композиція

залишає відчуття «живих речей», внутрішнього руху.

ГРАВСЯ ДВОПУДОВИМИ ГИРЯМИ, зі спогадів П. Бучкіна

Браз мав неймовірну фізичну силу. У нас в майстерні знаходилася штанга в три пуди десять

фунтів і дві двопудові гирі. Ми їх, силячись, піднімали хто як міг, а він ними вільно грав без

жодного утруднення.

Проте найвражаючішим був його трюк з важкою залізною коцюбою, якою сторож в печі длубав

вугілля. Браз затискав кінець коцюби пальцями правої руки і повертав її колоподібно в повітрі з

одного краю підлоги на іншій. Ми могли насилу протягнути коцюбу підлогою.

МОВ ХРОНУ НАНЮХАВСЯ, бувальщина

Розповідають, що портрет А. Чехова, намальований Й. Бразом і який нині експонується в

московській Третьяковській галереї, не дуже подобався самому письменнику.

Якось він уточнив:

– Портрет викликає у мене відчуття, мовби я хрону нанюхався.