Зоргенфрей Вильгельм [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

«Кроки Командора», присвяченого В. Зоргенфрею

Тяжкий, плотный занавес у входа,

За ночным окном - туман.

Что теперь твоя постылая свобода,

Страх познавший Дон-Жуан?

Холодно и пусто в пышной спальне,

Слуги спят, и ночь глуха.

Из страны блаженной, незнакомой, дальней

Слышно пенье петуха.

...................................................................

Пролетает, брызнув в ночь огнями,

Черный, тихий, как сова, мотор,

Тихими, тяжелыми шагами

В дом вступает Командор...

Настежь дверь. Из непомерной стужи,

Словно хриплый бой ночных часов -

Бой часов: "Ты звал меня на ужин.

Я пришел. А ты готов?.."

На вопрос жестокий нет ответа,

Нет ответа - тишина.

В пышной спальне страшно в час рассвета,

Слуги спят, и ночь бледна.

БЕЗ КОПІЙКИ ЩЕРБАТОЇ, з вірша І. Гете «Вільгельм Мейстер» у перекладі В. Зоргенфрея

Я без гроша, а вы барон,

У вас отличья, титул, честь,

Недаром вас приблизил трон

И вам земель своих не счесть.

Наследный замок ваш – краса,

Кругом него поля, леса.

Я без гроша, но мне, барон,

Подчас завидуете вы:

Ведь я природой одарен

Так щедро, с ног до головы,

Я духом светел, хоть и наг;

Я беден, да – но не бедняк.

Так вот, любезнейший барон,

Не будем оба горевать:

Ваш род судьбою вознесен,

А для меня природа мать.

Вражда и зависть – не для нас,

У нас различные дороги:

Вы предоставьте мне Парнас,

А я вам – пышные чертоги.

БЛОК МЕНІ НАГАДУЄ ПАСТОРА ХРИСТИАНІЇ, зі спогадів В. Зоргенфрея

У той весняний день побачив я людину (Блока О. – авт.), зросту значно вище середнього; я сказав

би: високого зросту, коли б не широкі плечі й не міцні груди атлета. Гордо, вільно і легко піднята

голова, стрункий стан, легка і тверда хода. Особа, осяяна з глибини світлом блідо-зеленуватих, з

відтінком північного неба, очима. Волосся злегка в’юнке, не довге й не коротке, ясно-горіхового

відтінку.

Під ним – лоб широкий і смуглявий, мовби обпалений загравою думки, з поперечною лінією, яка

йде посередині.

Ніс прямий, великий, дещо подовжений. Контури рота тверді й ніжні – і в куточках його ледь

помітні у той час складки. Погляд спокійний і уважний, гострий, такий, що глибоко западає в

душу.

У матовому забарвленні обличчя, ніби створеного з воску, дивне за гармонійністю своєю

поєднання юнацької свіжості з якоюсь початковою старістю. Такі очі, такі обличчя, пристрасно-

безпристрасні, – на стародавніх іконах; такі профілі, прямі й чіткі, – на уцілілих медалях античної

епохи.

У поєднанні прекрасного обличчя із статною фігурою, одягненої в буденний наряд сучасності, –

темний піджачний костюм з чорним бантом під стоячим коміром, – щось говорить про не

російську північ, можливо – про холодну й таємничу Скандинавію.

Такі, за зовнішнім виглядом, в уявленні нашому, молоді пастори Христианії або Стокгольма.

МОВЧАЗНИЙ І СКРОМНИЙ, зі спогадів К. Чуковського

Він згадується мені як чудова людина, дуже мовчазна й скромна, з тихими словами і м’якими

жестами.

ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ СПРИЙНЯВ ВОРОЖЕ, з протоколу допиту В. Зоргенфрея від 23

травня 1938 р.

Жовтневий переворот 1917 року я сприйняв вороже. Я протестував проти основного в

радянському ладі – проти диктатури пролетаріату, ліквідації приватної власності на засоби

виробництва. …Вирішальним стимулом в активізації моєї боротьби проти радянської влади стала

колективізація.

…Активніший і організований характер прийняла моя антирадянська діяльність на ґрунті

зближення з Бенедиктом Лівшицем.

…У ресторані Будинку Маяковського відкрився (Лівшиць Б. – авт.) мені, що існує політичне

об’єднання літераторів, яке здійснює організовано боротьбу за зміну радянської влади...

…З усіх господарсько-політичних і літературних питань життя нашої країни ми з Лівшицем

знаходили антирадянську мову. У 1935 р. – рік багатий крупними політичними подіями і

загостреної класової боротьби – ми стали побоюватися за свою долю як людей контрреволюційно

налаштованих і проявляли побоювання викриття нашої антирадянської діяльності. Тоді Лівшиць і

я висловлювали свою солідарність з фашистським режимом. Ця солідарність ґрунтувалася на

непохитній боротьбі фашизму з комунізмом. Тому ми повністю