Седенко Ферапонт [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

Ф. Седенкові від 8 вересня 1915 р.

Статтю Вашу, Ферапонте Івановичу, звичайно, прочитала і знаходжу, що вона, як і всі Ваші статті, дуже непогана. Трішки, неначе, поверхова, відчувається ніби наспіх, проте це вже дружня

критика.

Одне тільки серйозне можу сказати. Якби Ви заздалегідь порадилися зі мною, я наклала б Veto на

повідомлення відверто інтимних, таких, які не стосуються нікого і які не змінюють ні суспільної, ні індивідуальної зовнішності батька. У всякого є своя святая святих, в яку не пускають сторонніх.

Провини загальновідомого діяча підлягають суду нащадків, але особисті відчуття – ні і ще раз ні.

МАТЕРІАЛЬНА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ – ВІДСУТНЯ, з листа Ф. Седенка В. Трапезникову від 21

березня 1915 р.

Вельмишановний Володимире Миколайовичу!

Посилаю Вам з оказією «Щорічник Російського антропологічного товариства» для бібліотеки

Вашого Товариства, а потім статтю Лаврова з примітками і передмовою Д. Золотарьова (помічник

секретаря Антропологічного товариства). Крім того, посилаю Вам свою статтю під заголовком

«Заслання П. Л. Лаврова до Вологодської губернії і його заняття антропологією». Статтю цю

прошу помістити одночасно із статтею Лаврова, оскільки вона з нею тісно пов’язана. Помістити її

необхідно з наступних причин.

1) Перша і велика частина моєї статті розповідає про історію заслання Лаврова і його перебування

у Вологодській губернії. Це стосується історії краю і, безумовно, входить в програму «Вістей», тим паче, що редакція поміщає статтю Лаврова....

2) Друга частина моєї статті... присвячена характеристиці Лаврова як антрополога. Вона має

найтісніше відношення до самої статті Лаврова. Друкуючи статтю Лаврова, необхідно ознайомити

читачів з поглядами і діяльністю його у області антропології...

...Зробити це необхідно ще і ось чому. Перед тим, як посилати Вам статтю Лаврова, я виклопотав

дозволи доньки його М. П. Негрескул. Зробити це було необхідно, бо їй належать літературні

права на твори батька. Вона, звичайно, з великою радістю погодилася на друкування, проте

висловила надію, що Товариство, друкуючи цю статтю, хоч чим-небудь відзначить пам’ять батька.

Я сподіваюся, що Ви особисто поза сумнівом сприятимете надрукуванню моєї статті, тим паче, що

писав я її ...не маю на меті ніяких матеріальних інтересів або партійних цілей...

З глибокою пошаною і товариським привітом Ф. Седенко.

МОЖЕ ЯКОСЬ ПІДКРЕСЛИТЕ НАШ ЗВ’ЯЗОК, з листа В. Трапезникова Ф. Седенкові від 13

листопада 1915 р.

Високошановний Ферапонте Івановичу!

Велике спасибі за надісланий номер Вашого журналу («Народна думка» – авт.). Я прочитав добру

половину і боюся, що життя Ваше буде коротким. Підставою до такої думки служить мені навіть

зовнішній вигляд статті «Кооперація і політика». Що стосується змісту, то багато з чим я,

зрозуміло, не можу погодитися за характером своїх переконань, проте журнал мені сподобався і

особливо я вітаю загальну думку редакційної статті, яку цілком поділяю і поширення якої вважаю

в умовах теперішнього моменту украй необхідним і корисним.

Тепер журнал Вас, ймовірно, завертить щосили і Вам, боюся, доведеться відмовитися від тієї

діяльної участі в III випуску наших «Вістей», яку Ви обіцяли. Постарайтеся не забути і його...

...Ми 22 листопада влаштовуємо відкриття музею (він був закритий 3 місяці). Буде публічне

засідання Товариства. Вирішено запросити почесних гостей і всіх іногородніх членів. Отримаєте

запрошення і Ви, і Пітирим Олександрович, і Жаков, і Золотарьов (тільки я втратив його з

горизонту). На приїзд Ваш ми, зрозуміло, не розраховуємо, але, може бути, Ви якось підкреслите

наш зв’язок з Вами.

На цих зборах ми, між іншим, хочемо обрати в члени-кореспонденти Вас, Золотарьова, Пругавіна і

в почесні члени Л. Ф. Пантелєєва, як людей, котрі поширювали наукові відомості про Північний

Край. Хотілося б вибрати ще Анучина, але не знаю, чи буде це зручно? Якби Ви на це запитання

наперед відповіли, я був би дуже вдячний.

Якщо Ви вважаєте, що обрання Анучина бажане, то дайте мені коротку характеристику його як

ученого і розраховуйте, аби я одержав не пізніше 20-го листопада.

Прийміть мій привіт.

Вол. Трапезников.

РІДКІСНИЙ ВИПАДОК, з розвідки П. Рейфмана «З історії російської, радянської і

пострадянської цензури»

Керівник Петроградських книжкових видавництв П. Вітязєв робить низку спроб виступити із

захистом приватних видавництв у відкритій пресі, але не