Коженевский Юзеф [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">Гарна твоя врода!

ПРОПОВІДУВАВ ПОМІРНІСТЬ, з кореспонденції С. Гупала «Зачарований Україною»

Сколихнула читацьку та глядацьку аудиторії драма «Карпатські горяни». Цей твір протягом 20

років був заборонений царською цензурою. Матеріал для драми Юзеф Коженьовський збирав під

час поїздок на Гуцульщину. Місцеві розповіді були письменникові джерелом для написання

глибокого соціального твору. Сюжет такий. Рекрут Антон Ревізорчук утікає з війська, повертається додому, вбиває соцького та стає опришком. Мати незламного горянина помирає з

відчаю, кохана божеволіє.

Антон Ревізорчук залишається нескореним, хоча розуміє своє становище: «Тепер усі мої

упокоїлись, пора і мені на шибеницю».

«Карпатські горяни» викликали величезний інтерес у глядачів, але драма суперечила російській

колоніальній політиці на Кавказі. Саме тоді тривали сутички царських військ із Шамілем, а тому

нагадування про поневолених горян у Карпатах викликало велике занепокоєння у влади.

Письменник тішився тим, що драма стала доступною для українців, які потрапили під австро-

угорське поневолення.

Доля та недоля людей, корінних мешканців Західної України, першорядна роль, яку їм відводив

драматург (у центрі уваги до того часу перебували лише королі та вожді) – в польській драматургії

все це було не розробленим явищем.

...Юзеф Коженьовський проповідував (як у житті, так і в творчості) помірність. Був радий, що

доля позбавила його і нестатків, і великого багатства. Саме за цих умов, на його переконання, можливе здоров’я, свобода та спокій.

Письменник застерігав оберігатися згубного впливу капіталізму та людської зажерливості, дуже

хотів, аби на українській землі мирно вживалися українці з поляками, саме ті, хто на ній

господарює.

РОМАНТИЗМ ТА УКРАЇНСЬКІСТЬ, з розвідки І. Вушко «Еволюція читацьких інтересів

львів’ян у другій половині XIX століття (за даними про діяльність бібліотеки Оссолінських)»

Аналіз читання польської літератури базується на прикладах кількох найпопулярніших у

середовищі бібліотеки Оссолінських у другій половині XIX ст. авторів – Юзеф Крашевський, Юзеф Коженьовський, Міхал Чайковський та Генрик Сенкевич. Процентне відношення замовлень

на твори певного автора до загальної кількості замовлень на літературу: Рік

Крашевський

Чайковський

Коженьовський

Сенкевич

1850

12,0

5,0

7,7

0

1870

8,0

2,5

2,0

0

1890

7,0

3,2

6,7

10,0

Юзеф Коженьовський працював у жанрі соціальних роману та драми. Найбільш відомі роботи

«Speculator» («Спекулянт») і «Relations» («Відносини») подають картину польського суспільства

XIX ст. Початковий період його діяльності ідентифікують з епохою романтизму, тоді як пізніші

твори (наприклад, «Гуцули») відносять до періоду зародження народницького напряму в

польській літературі.

Підсумовуючи інформацію про чотирьох письменників, які потрапили в список найпопулярніших

серед читачів бібліотеки Оссолінських, потрібно визначити спільне і відмінне в їхній роботі.

Перше, що відразу впадає у вічі, – це жанрова та тематична схожість. Усі вони активно

розробляють історичну тематику (особливо це стосується Крашевського, Чайковського та

Сенкевича і, дещо менше, – Коженьовського).

Ще дві об’єднуючі риси – «романтизм» Крашевського, Чайковського і Коженьовського та

«українська тематика» Чайковського і Коженьовського.

«ВЕРХОВИНЦІ» МАЮТЬ З’ЯВЛЯТИСЯ НА СЦЕНІ, з листа Я. Головацького О. Бодянському

від 9 квітня 1849 р.

Високопочитаємий господине, милостивий пане!

Вже кілька місяців минуло, як я получив від Вас так миле для мене письмо, в котрім ласкаво

обіцялисьте частіше переписну продовжати із моєю милостію.

У Львові виходить дві політичеські газети руські: а) «Зоря Галицька», двічі на тиждень, півтора

листа, в котрій поміщаються політичеські ізвістія і розправи, також поезії і розправи [останнє

слово перекреслено], простонародно ізложені від тутейшого общества земледільчеського

руського; б) «Новини» – також двічі на тиждень, по чверті листа – печатають, кромі політичеських

ізвістій, також поезії, між которими находяться часом дуже красні. Левицький печатає в

Перемишлі граматику язика руського. «Маруся», повість Основ’яненка, перепечатується у Львові

із