Величковский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
оплоту православної віри, перетворилося у наднаціональну Російську імперію, державу
прагматичного типу, що існувала ніби для «загального блага» підданих. І в цій державі вже не
залишалося певної культурно-політичної ніші для українського начала.
...Церква, церковне богослужіння стали сприйматися не як містичний факт і сакральне дійство, але
як театр.
...Для Величковського антропологічний ідеал – Христос, Боголюдина. Обожнювання,
богоуподібнення, здобування божественної благодаті, божественних енергій – от вищий зміст
людського існування. Однак, на відміну од Сковороди, у прп. Паїсія це вчення суто церковне,
пов’язане з церковним обрядом, Літургією й молитовною практикою.
...Паїсій (Величковський) також має відношення й до культури українського бароко, але не стільки
до барочної естетики..., скільки до відповідного світовідчування. Світоглядна основа бароко: усе
земне – лише тінь вічного, реальні предмети – лише неясний відбиток божественної Істини.
...Значення філософа Григорія Сковороди і подвижника Паїсія (Величковського) для української
та російської духовної культури XVIII-XX століть (а говорячи про останнього треба назвати ще й
молдавсько-румунську культуру) величезне. Завдяки і їхній діяльності змінився загальний
напрямок інтелектуального розвитку в Російській імперії: раціоналізм, деїзм, вольтер’янство
поступово перестали бути домінуючими явищами в інтелігентській свідомості.
НА ОСНОВІ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я, з кореспонденції А. Мирончука «Україна,
Румунія – свято духовного єднання»
Наприкінці 2002 року у Києві проходив літературно-науковий і богословський симпозіум «Внесок
Петра Могили та Паїсія Величковського в орієнтацію духовного утвердження українського та
румунського народів на основі слов’янського православ’я». Симпозіум був приурочений 370-
річчю утворення Києво-Могилянської колегії та 180-річчю з дня народження Паїсія
Величковського...
До участі в організації симпозіуму долучились Київський патріархат УПЦ, Духовна академія УПЦ
Київського патріархату, Товариство «Україна-Румунія», Національні спілки письменників України
та Румунії, Товариство «Україна-Світ», Всеукраїнське товариство «Просвіта».
...Паїсій Величковський був щирим українцем, який палко любив Румунію, молячи землю і небо,
об’єднуючи цим самим два народи.
Теплі вітальні слова на адресу організаторів та учасників симпозіуму надіслав Патріарх Київський
та всієї Руси-України Філарет – предстоятель Української Православної Церкви Київського
Патріархату.
З привітаннями також виступили президент Товариства «Україна-Румунія», народний артист
України Михайло Ткач, перший заступник голови Національної Спілки письменників Петро
Осадчук, консул Посольства Румунії в Україні пан Дан Марін Кручеру.
Тон науковій дискусії вміло задавав ведучий симпозіуму професор Київської Духовної Академії та
Семінарії доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик.
У роботі симпозіуму взяла участь делегація з Румунії, зокрема представник Архієпископії Сучави
і Редуєць Української Православної Парафії Святих Апостолів Петра та Павла (Румунія) отець
Міхай Магяр, перший заступник Національної Спілки письменників Румунії пан Мірча Гіцулеску
та письменник з Сучави Іон Козмей.
Последние комментарии
2 часов 7 минут назад
16 часов 48 минут назад
16 часов 49 минут назад
22 часов 8 минут назад
1 день 1 час назад
1 день 2 часов назад