Липский Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

і

Ботанічний сад. Його наукові основи були розроблені працями всесвітньо відомого флориста,

мандрівника Володимира Іполитовича Липського. Саме він обґрунтував ідею ботанічного саду,

накреслив його структуру і напрямки діяльності, розробив детальний план будівництва.

В той час планували створити Ботанічний сад на основі Голосіївського лісу і директором його був

обраний В. І. Липський. З відомих причин цей план не був реалізований, в 1928 році сам академік

переїхав до Одеси. Але його ім’я як вченого, який стояв біля витоків академічного ботанічного

саду в Києві назавжди залишатиметься в пам’яті ботаніків.

…Його будівництво розпочалося восени 1935 року. Аж до своєї смерті науковим консультантом

був В. І. Липський.

«ІДЕЙ» ЛИСЕНКА НЕ ВИЗНАВ, з розвідки М. Костриці «Неперевершений знавець природи»

Ще зі студентської лави Володимир виявив інтерес до флористичних досліджень, брав активну

участь у науковому житті. Тож цілком заслужено здібного випускника залишили в стінах вузу для

підготовки професорського звання. І він цю довіру виправдав сповна.

Як керівник дослідницьких експедицій здійснює свої перші експедиції Волинню, Поділлям,

Бессарабією, Кавказом і Закаспієм. Під час закордонного відрядження знайомиться з ботанічними

закладами Константинополя, Греції, Італії, Австрії.

…У Петербурзі Липський опублікував понад 60 наукових праць. У цьому проміжку свого життя

він провадив дослідження майже в усіх частинах світу, чому сприяло знання багатьох мов – як

європейських, так і східних.

Липський написав більшу частину тритомної праці «С.-Петербурзький ботанічний сад за 200 лет

його існування».

В експедиціях вчений зібрав величезну колекцію рослин, що представляли різні природні зони

планети. Найповніші з них зберігаються у Ботанічному саду в Петербурзі, в Інституті ботаніки

НАН України в Києві, у гербарних колекціях Криму, Кавказу, країн Середньої Азії.

Та все ж після Лютневої революції 1917 року вчений повертається в Україну, докладає свого

досвіду до організації Української академії наук. Навесні цього ж року Липський одержує

експедиційне відрядження на південь України, звідси їде до себе на Житомирщину, де живе у

батьківській оселі майже весь 1918 рік. Завершує роботу над своїми рукописами, час від часу

навідується до Києва, поринає у розробку плану створення ботанічного саду Академії наук.

…Очолив Академію наук України В. Липський у драматичний період її історії, але завдяки

тактовності й інтелігентності вченого, Академія набула значення провідного наукового центру.

Здавалося, перед ученим відкриваються великі можливості для реалізації своїх наукових задумів.

Проте через шість років він добровільно залишає президентський пост.

Будучи сумлінним вченим і глибоко принциповою людиною, Липський не зміг змиритися з

грубістю, культом особи. Насувалися страшні 30-і роки, коли в біологічній науці стали заправляти

Лисенко і його прибічники. Липський не терпів неуків і профанів у науці, демонстративно не

визнавши «ідеї» Т. Д. Лисенка. Тому й мусив залишити свою високу посаду.

ЗАВОДУ – БУТИ, з замітки О. Вергеліса і М. Кальницького «А у нас з’явився йод»

Період наукових і псевдонаукових експериментів Липський сприймав толерантно. По-іншому не

дозволяла інтелігентність. Але коли треба було захищати наукові принципи, гідність учених,

ставав жорстким і безкомпромісним.

Цікаво, що, вивчаючи вже в радянські роки водорості Чорного моря, Липський став

ініціатором будівництва першого в Україні заводу з виробництва йоду.

ГІРСЬКИЙ ХРЕБЕТ НАЗВАВ ІМЕНЕМ НАСТАВНИКА, з інтерв’ю О. Мельник «Григорій

Галаган, що жив «не за чином»

У горах Тянь-Шаню є хребет «Григорій Галаган»: так його «охрестив» видатний український

ботанік Володимир Липський. Сталося це за трагічних обставин.

Мандруючи Тянь-Шанем, під час одного сходження трапився зсув, чекати допомоги було нізвідки.

Володимир Іполитович гаряче молився і в думках, як він згадував, – «прокручував» усе своє

життя.

Найтеплішими були спомини, пов’язані з навчанням у Колегії, яку заснував Григорій Павлович

Галаган....

ОПИСАВ ВЕЛИЧНИЙ ПІК , з книги В. Клестова «Оповідання рятівника»

Аварія, про яку піде розповідь, трапилася в Таджикистані на спуску з вершини Ходжа-Локан. Цю

останню я дуже добре знаю. У вісімдесятих роках на неї було прокладено п’ять маршрутів вищої