Ревердатто Виктор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

університетом Томська і

Західносибірським філіалом АН СРСР неодноразово організовувалися експедиції з вивчення

рослинних ресурсів Красноярського краю. В результаті в гербарії ім. П. Крилова ТДУ

зосередилися багаті флористичні зібрання по південній частині Красноярського краю. В.

Ревердатто і Л. Сергієвська опублікували роботу «Конспект Приєнісейської флори» (1937).

...Льодовикові релікти, на думку В. В. Ревердатто, поділяються на гляціальні (знижені альпійці) і

перигляціально-степові. До групи гляціальних відносяться високогірні види (альпійські і

арктоальпійські), котрі перемістилися в середньогірря і низькогірря у зв’язку із заледенінням в

плейстоцені. Більшість з цих видів рослин зустрічаються в степовому і лісовому поясах на скелях, кам’янистих схилах.

НА КАМ’ЯНИСТИХ СКЕЛЯХ, з опису В. Фунтової «Тонконіг Ревердатто»

Багаторічний жорсткий дерновинний злак заввишки 20-50 см. Стебла товсті, міцні, шорсткі.

Верхній вузол розташований при підставі стебла. Листя шириною 1-2 мм, сіро-зелене, жорстке,

зазвичай щетиноподібне. Язичок верхнього листя завдовжки 1-2 мм. Суцвіття – вузьке, стисла

мітелка шириною 2 см. Колоски завдовжки 5-6 мм. Вісь колоска опушена.

Нижня квіткова луска по кілю і проміжним жилкам опушена, між жилками опушування коротше.

Каллус голий. Вітрозапилюваний. Цвітіння і плодоносіння липень – серпень. Розмноження –

насінне, вегетативне. Хромосомне число 2n=? (не визначено).

Розповсюджений в Західному Сибіру (східний Алтай), Східному Сибіру (західна частина басейну

Ангари і Саяни); Монголії (північній).

Зустрічається на кам’янистих схилах і скелях; в середньому і верхньому гірських поясах.

РЕЛІКТИ ТУТ З’ЯВИЛИСЯ РАНІШЕ, з розвідки Т. Буторіної і В. Нащокіна «Липа сибірська в

заповіднику «Стовпи»

На закінчення нам хочеться зупинитися ще на одному питанні: про вік реліктової липи в околицях

Красноярська і на Ковальському Алатау. Більшість колишніх авторів (Крилов П., Баранов В., М.

Ільїн М.) вважали липу сибірську реліктом третинного часу.

У пізніший час низка авторів значно «омолодила» цю групу реліктів, пов’язуючи острівні

заселення з залишками ширшого їх розселення в четвертинному періоді. Так В. В. Ревердатто

пише: «Ми вважаємо, що і липа і релікти широколистяних лісів є реліктами, які прийшли зовсім

недавно до Середнього Сибіру, в час перехідний від керотермічного періоду до сучасного».

Ми приєднуємося до думки перших авторів.

ВИВЧАВ БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ, з статті С. Дмитрук «Минуле і сьогодення

кафедри фармакогнозії»

Професор В. В. Ревердатто – один з найактивніших дослідників лікарських рослин Сибіру. Під

його керівництвом були організовані численні експедиції в різні райони (Алтай, Хакасія,

Забайкалля), де проводився пошук ефірномасляних рослин, цінних для народного господарства, а

також виконувалися геоботанічні і флористичні дослідження.

Зібрані рослини комплексно вивчалися ботаніками, хіміками, фармакологами і клініцистами.

В результаті для потреб медичної практики були рекомендовані препарати на основі біологічно

активних речовин собачої кропиви, синюхи, шоломниці байкальської, багна, жовтушника, пижма

та інших рослин.

ПІКНІК ЯК ДЖЕРЕЛО НАУКОВОГО ПОШУКУ, з кореспонденції Ю. Музири «Час в особах,

або Життя прекрасне»

Свого наставника проф. Віктора Володимировича Ревердатто, першого сибірського

фармакогноста, Т. П. Березовська згадує як дивовижного ученого, який поєднував в собі глибокі

знання хімії з великими пізнаннями і любов’ю до ботаніки. Перші дослідження Березовської були

присвячені вивченню ефіромасляних рослин Хакасії та Алтаю.

Не зважаючи на складний і деколи дуже тяжкий час проф. В. В. Ревердатто регулярно

влаштовував для своїх співробітників і студентів так звані екскурсії на природу. На цих «пікніках»

відбувалося знайомство з світом лікарських рослин. Березовська назве ці моменти кращими

університетськими заняттями, завдяки яким сформувався багаж знань, котрий послужив джерелом

наукових пошуків впродовж всього творчого шляху.

РАСИСТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЧАЙ, зі спогадів Г. Бердишева «50 років на арені генетики»

На відміну від медичного інституту університет Томська був справжнім кублом лисенківців. Тон в

«мічурінській» біології задавав декан біологічного факультету професор зоології Бодо Германович

Іоганзен. Він