В глибинах космосу [Олександр Петрович Довженко] (fb2) читать постранично, страница - 2

артикуляцію точно.

А яка швидкість людської думки? Чи безмежна вона, чи також долає простір у часі?

Розумні істоти, припустимо, десь дозволили собі таку вільність, – не користуються звичайною мовою. Вони вже мільйони років читають думки одне одного. Тоді вся міжпланетна або, точніше, інопланетна частина фільму буде німою. Все коментуватиме диктор або диктори.

Хто вони, ці розумні істоти? Якщо їх взагалі там немає – це песимістично. Якщо вони вищі за нас – тисячі запитань. Якщо нижчі – чи цікаво це? Інші? Які саме? Такі ж, як і ми, – також треба подумати.

Про канали? Так, нескінченними стрічками тягнуться канали – сині насадження, але немає ні гір, ні прірв. Немає наших річок, привільних, молодих, і немає наших морів. Скрізь, куди не кинь оком, – неймовірний колір, голубувато-синій або темно-оранжевий. Це зовсім інший, холодний, незатишний світ.

Чи потрібно показувати, як марсіяни, якщо вони живуть на поверхні, помітивши корабель у своєму дивовижному небі, хвилюються? Чи квапляться вони до місця старту. Чи ракетоплан сідає в мертвій пустелі і марсіяни будуть здаватися нашим подорожнім так само недосяжними, як глибоководні риби в наших океанах? Чи може це бути? Як вирішувати у фільмі проблему дихання, тепла? Адже за нашими даними на поверхні Марса сьогодні приблизне те саме, що в нас на Землі на висоті п’ятнадцяти кілометрів.

Якщо припустити найзахоплюючіше: наші герої фіксують усе, що оточує їх, і люди на Землі все це бачать, – який простір створюється для думок.

Якими жалюгідними й потворними знаками відсталості виглядатимуть тоді ще і ще раз колоніальна політика земних імперіалістів, усілякі види й запахи різних націоналізмів, воєн, блокад. Як розшириться людський світ, усе виросте в тисячу разів, свідомість піднесеться на сяючу височінь.

Можливо, все, що покажуть телевізори, – неправда. А чи не всесвітнє безглуздя це? Загальний всесвітній гіпноз? Припустимо, десь дипломати накажуть вимкнути всі телевізори Землі! На півроку! Вимкнули... Все гаразд. Все знову стало на місце.

Минає півроку. Знову ввімкнули. І знову на всіх телевізорах те саме – німі зображення нового світу, нових істот і наших героїв серед них.

Будуть показані як герої фільму видатні люди сучасності, голова колгоспу з-під Запоріжжя, а також матері героїв космосу. Отже, буде підкреслено хвилюючу достовірність цього фантастичного фільму.

Ще невідомо, чи говоритимуть ці люди що-небудь з приводу незвичайного видовища в телевізорі, чи ми покажемо їх на Всесвітньому Конгресі Миру або програємо марсіянам Десяту трагічну симфонію Шостаковича.

Тоді в новому освітленні виникне величезної ваги питання – що таке наше життя і смерть, або, вірніше, що таке буття. Чи не постукає тоді в кожну свідомість вселенська гармонійна нескінченна єдність?

По ходу фільму стане ще відомо: розумні істоти піднялися культурно незмірно вище за нас, мешканців Землі, але тільки на тих планетах, де всі вони прийшли до комунізму. А там, де з якихось причин се не вдалося, вони звиродніли і, спустошивши свої планети в битвах, загинули. Їх занапастили деспоти і дурні.

Зворотний політ на Землю. Земля з Марса. Наближення. Старт. Звідки вони повернулися? Із казки? Повернулися з інших світів туди, де вони народилися, де їм належить померти. Через те вони стали на Землі навколішки, потім лягли й поцілували її, заплакавши від щастя.

Для чого все се? Що се за фантазія? Який у цьому глузд? Можна стверджувати, що се потрібно для розвитку людства. Це його нове творче надзавдання, нова поема про вічний вогонь Прометея.

Сю поему можемо створити лише ми, люди комуністичного суспільства, що народжується, і ніколи не створять наші американські антиподи.

Американці вже зробили низку фільмів на космічному матеріалі. Ці фільми, переповнені сценами міжпланетних воєн, по суті, продовжують гангстерський жанр у міжпланетному масштабі. Наші вороги сіють, таким чином, у свідомості народів космічний песимізм. Безперечно, се влаштовує церкву. Се американський шлях до бога.

Отже, створення науково-фантастичного фільму «В глибинах космосу» буде чудовою відповіддю голлівудським мракобісам. Се буде розумний і радісний фільм, що прославляє людський геній, а не пригнічує, не заглушує свідомість людей.

Надзвичайно захоплюючий фільм вміщує в собі величезні простори, і час, і рух у просторі, себто нове відчування світу, і з однаковою цікавістю його дивитимуться академіки й діти.

Москва

15 червня 1954 р.

ДО СЦЕНАРІЮ ПРО ПОЛІТ У КОСМОС

28/IX 1956

Один з трьох пасажирів міжпланетного корабля не вірить в існування життя на інших планетах...

Він, цей невіруючий, і загинув. Досягли віруючі. Перемогли віруючі. Треба вже починати писать.

_____________________________________

© ДОВЖЕНКО О. П. Твори: В 5-ти т. – Т. 5. – К.: Дніпро, 1966. – 538 с.

© ДОВЖЕНКО О. П. Твори: В 5-ти т. – Т. 2. – К.: Дніпро, 1984. – 504 с.