Вакансія для диктатора [Сергій Батурин] (fb2) читать постранично, страница - 50

простив...»

Вони відійшли подалі, щоб решта артистів не чули їхньої розмови.

— Як же ви опинилися тут? — спитав Харольд.

— Ви мабуть, знаєте: вони оголосили мене вашим батьком. Під час взяття зразків на ДНК-тест підставили замість мене іншого двійника, а далі все було чисто: геть усі лабораторії встановили, що тести взято не в родичів. Загалу повідомили, що я, Іван Іванович Кондрашов, п’ятнадцять років зображував президента й почав себе вважати ним. З таким діагнозом мене помістили до божевільні на Канатній дачі. А там у ньому ніхто не сумнівався.

— І що ви робили? — спитав Олаф.

— А я не наполягав, бо це тільки підтвердило б їхні висновки. Мені не надто хотілося роками приймати їхні пілюлі та уколи. Вони лікували, — гірко посміхнувся Погодін, — а я робив вигляд, що одужував. За півроку я визнав: так, я — Кондрашов, я п’ятнадцять років вживався в образ президента, і от так перевтілився, що не зміг одразу з нього вийти. Ще рік мене там марудили, а потім виписали з діагнозом «остаточне видужання» і з документами вашого батька, з якими туди й привезли. Тепер я не становив ні для кого жодної загрози. Уся країна знала: я — той псих, що назвався президентом. Я вийшов без грошей, без житла, — хоч бомжем ставай, а тут підвернулася ця вакансія, працюю, кімната в гуртожитку є... А ви?

— А я, — сказав Гарольд, — тоді з вами до журналіста не поїхав же, а подзвонив з його телефону, і мене з півдороги забрали братові столичні друзі. Коли я побачив по телевізору, що слину на аналіз беруть не у вас, то все зрозумів, ми з братом одразу сіли на літак і перелетіли в Осло. А там ми знайшли спосіб, як стати братами Ліндісфарн, як переїхати до Австралії та як виписати до себе мою Ольгу та його Вікторію.

— А ви до батька? — кивнув Погодін на «свою» могилу.

— Так, у нього сьогодні день народження, і він дуже любив півонії.

— Чуєш, ти! — закричав Погодіну, насупивши густі брови, орденоносний Прежнєв. — Ти працюватимеш чи теревені будеш правити? Гляди, на твоє місце черга, і кілька претендентів більше схожі на оригінал.

— Мені треба йти працювати, — сказав Роман Романович. — Он бригадир свариться.

Він кивнув на прощання, пішов до своїх, став у шеренгу й одразу заявив якомусь роззяві, що витріщився на нього:

— Мочитимемо в сортирах! Сюди треба дивитися! Смердючі хрущовки!

День був вихідний, Красива площа заповнилася туристами вщерть, і це обіцяло бригаді двійників добрі заробітки.

Примітки

1

Пістолет самозарядний малогабаритний.

(обратно)

2

Ленд-ліз — програма, за якою Сполучені Штати Америки, здебільшого на безоплатній основі, передавали своїм союзникам у Другій світовій війні боєприпаси, техніку, продовольство і стратегічну сировину. Поставки за Ленд-лізом на загальну суму близько 50 млрд доларів (у цінах 2010 року — близько 800 млрд доларів) одержали 42 країни, передовсім Велика Британія та СРСР. Положення Ленд-лізу передбачали, що після війни у разі зацікавленості американської сторони незруйновані й не втрачені техніка та устаткування повинні бути повернені до США.

(обратно)

3

Вигаданий європейський учений, на котрого посилалася про­паганда одної тоталітарної країни, виправдовуючи свої агресивні дії.

(обратно)

4

Жаргонна назва автомобілів марки «Мерседес».

(обратно)