Посібник провіднику пасажирських вагонів [О В Гребенюк] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">дізнатися з «Службового розкладу руху пасажирських поїздів», який

затверджується УЗ з введенням нового графіку руху в травні кожного року.


ІІ. ОСНОВНІ ЧАСТИНИ І ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАСАЖИРСЬКИХ

ВАГОНІВ


1. Кузов з рамою – для передачі тягових та гальмівних зусиль в поїзді, розміщення салону та людей в ньому, технічних засобів вагона; 2. Ходова частина (візки) - для переміщення вагона по залізничних коліях; 3. Ударно-тягові прилади: 3.1. Автозчепи (СА-3) - для зчеплення між собою вагонів у складі поїзда на

рівній відстані один від одного і передачі зусиль по поїзду; О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

4

3.2. Буферні комплекти - для пом'якшення поштовхів та ударів вагонів один об

одного під час руху;

3.3. Рама суфле - для безпечного переходу з вагона у вагон пасажирів і

обслуговуючого персоналу; шумоізоляція; зменшення кількості пилу і бруду, що потрапляє в вагон під час руху поїзда; дещо пом'якшує поштовхи і удари в

складі поїзда.

4. Гальмівні пристрої - для зниження швидкості руху поїзда, зупинки й

утримання вагонів на місці. Пасажирські вагони обладнані: 4.1. ручними гальмами (привод в робочому тамбурі); 4.2. пневматичними гальмами; 4.3. электропневматичними гальмами.


IIІ. ЗНАКИ І НАПИСИ НА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНАХ


Єдині знаки і написи на вагонах затверджені УЗ.

На повздовжній стороні посередині вагона наносяться (зверху вниз): - залізничний знак (емблема) УЗ і (або) малий герб України


- ХХХ - шифри залізниць (032-033 Південно-Західна, 035-036 Львівська, 040-041 Одеська, 043-044 Південна, 045-046 Придніпровська, 048-050

Донецька залізниці).

- УУУУУ – заводський номер вагона.

З боку робочого тамбура вагона:

- кількість місць;

- тара (маса) вагону в порожньому стані.

З торця робочої сторони (тамбура) вагону:

- види проведеного ремонту та дата його проведення, наприклад:

- депо приписки вагона, наприклад:


«ПРИПИСАНИЙ ЛВЧД-1 ПЗЗ»


- табличка заводу-виробника (назва заводу-виробника, дата виготовлення

вагона, заводський номер вагона).

На бічних сторонах (внизу):

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

5

- посилене місце для установки домкратів:


- місце розташування відпускного клапану гальм для ручного відпуску

(позначається як «О»);

- тип гальма, наприклад («тормоз 292»).


IV. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ВАГОНІВ


Для того, щоб вагони завжди були в технічно справному стані, проводиться

технічне обслуговування та ремонт вагонів за планово-попереджувальною

системою.

1. Види технічного обслуговування вагонів (ТО):

- ТО-1 - проводиться в пункті формування та обороту поїзда, перед

відправленням в рейс, а також на проміжних станціях - щодня - доскональний

догляд составу провідниками та слюсарями за технічними характеристиками; - ТО-2 - проводиться до 15 травня (підготовка вагонів до роботи в літній

період) і до 15 жовтня (підготовка вагонів до роботи в зимових умовах) – т.зв.

«комісіонка», «генералка»;

- ТО-3 (ЄТР) - проводиться кожні 6 місяців після заводського або

деповського ремонту в депо.

2. Види ремонту:

- Деповський - проводиться щорічно;

- Заводський або капітальний, буває двох об'ємів: I - через 4 роки після виготовлення вагона; II - всі наступні через 16 років, якщо не знадобиться позачергово.

З простроченим ремонтом вагони заборонено допускати до експлуатації.

Якщо вагони після ремонту стояли (не експлуатувалися), то наступний термін

ремонту може бути ПО ПРОБІГУ або ВІДСТРОЧКА РЕМОНТУ (3 місяці), якщо вагони в хорошому стані і немає заміни.


ІV. БУДОВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ


ХОДОВА ЧАСТИНА ВАГОНІВ

Кузов вагона спирається на дві візка розташовані на його кінцях на рівній

відстані від середини кузова. За кількістю осей візки бувають: двовісні та

тривісні - застосовуються на деяких вагонах спеціального призначення.

1. Візки

Візок є основною частиною вагона, від його конструкції та справності

залежить плавність ходу вагона, швидкість і безпеку руху. Розрізняють три

типи візків:

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику