Український народний гумор (fb2) читать постранично, страница - 2

- Український народний гумор 246 Кб скачать: (fb2)  читать: (полностью) - (постранично) - Автор неизвестен

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">* * *
Прокіп нарвав кропу.

* * *
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось.
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все нараз.

* * *
Прокіп нарвав кропу.

* * *
Перепелиця підпадьомкаєпід полукіпком.

* * *
Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої

* * *
Росте липа біля Пилипа,
Пилип біля липи очима глипа.

* * *
Серед корчів корч найкорчакуватіший.

* * *
Сіло перепеленя під перепелицю.

* * *
Семен сказав своїм синам:
— Сини-соколи, складіть сіно! —
Сини сіно склали. Семен сказав:
— Спасибі

* * *
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню.
— Ти не вмієш так, як я,
Я не вмію так, як ти.

* * *
Солома, полова й дишло
З-за хати вийшло.

* * *
Старий Самсон сказав своїм синам:
— Сини, соліть сало сухою сіллю!

* * *
Стоїть піп на копі
Копа під попом,
Піп під ковпаком.

* * *
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

* * *
Улас у нас, Панас у вас.

* * *
У садочку барвінок,
На барвінку — втінок.
Заберімо втінок,
Вирвімо барвінок.

* * *
Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок
Сорок морок.

* * *
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.

* * *
Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посмітюшенятами.

* * *
Ходить Прокіп — руками тіп.

* * *
Хома дома, Хими нема,
Хима дома, Хоми нема.

* * *
Хоче влізти в шафу кішка:
Шурхотить у шафімишка.

* * *
Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

* * *
Через грядку гріб тхір ямку.

* * *
Чорний баран, рябе ярча.

Анекдоти давні і сучасні

* * *
— Куме, а то вам руку на війнівідірвало?

— Та ні куме, то як до військкомату тягнули!


* * *
— Куме, не покидай свою жінку з дитям. Подивися, як вона бідна плаче.

— Куме, хіба то плач. Ти би видів, як та плакала, що я з п’ятьма дітьми лишив.


* * *
— Куме, оце тільки зараз зрозумів, що єдва періоди, коли чоловік жінку не розуміє

— Які

— Перший: поки не одружиться, другий — після одруження.


* * *
— Куме, маєте розміняти сто доларів?

— Не маю, куме, але дякую за комплімент.


* * *
Куми наколядувалися — ледве ноги несуть.

— Куме, давай до мене навідаємося, світло горить, може хто є.

Дійшли до вікон, «домашній» кум хукаєна шибку, зазирає.

— Куме, глянь ти, чи то я з жінкою забавляюся, чи мороз такий візерунок намалював...


* * *
— Кумо, скільки літрів молока даєваша корова?

— Дванадцять.

— А скільки здаєте до молочарні?

— Дванадцять. Більше не можу, бо ж дітям хоч кілька літрів мушу залишити.


* * *
Кум прийшов до кума в гості Випивають, закусюють у садочку під вишнями.

— Куме, а чому це ваш пес так пильно на мене дивиться?

— Не звертайте уваги. Він на всіх так дивиться, хто з його миски їсть.


* * *
— Кумо, а ви добре підготували свою Галю до такого важливого кроку, як одруження?

— А то! Маємо двадцять літрів горілки, три кабанцізакололи, сорок курей обпатрали.


* * *
— Знаю точно, що ти одружився зімною тільки тому, що я маю гроші.

— Ні люба, тільки тому, що у мене не було грошей!


* * *
Кум заходить до кума, аж той із собакою