Гей, колись була розкіш-воля (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста][Cбросить фильтры]
Цвет фона черный светло-черный бежевый бежевый 2 персиковый зеленый серо-зеленый желтый синий серый красный белый Цвет шрифта белый зеленый желтый синий темно-синий серый светло-серый тёмно-серый красный Размер шрифта 14px 16px 18px 20px 22px 24px Шрифт Arial, Helvetica, sans-serif "Arial Black", Gadget, sans-serif "Bookman Old Style", serif "Comic Sans MS", cursive Courier, monospace "Courier New", Courier, monospace Garamond, serif Georgia, serif Impact, Charcoal, sans-serif "Lucida Console", Monaco, monospace "Lucida Sans Unicode", "Lucida Grande", sans-serif "MS Sans Serif", Geneva, sans-serif "MS Serif", "New York", sans-serif "Palatino Linotype", "Book Antiqua", Palatino, serif Symbol, sans-serif Tahoma, Geneva, sans-serif "Times New Roman", Times, serif "Trebuchet MS", Helvetica, sans-serif Verdana, Geneva, sans-serif
Насыщенность шрифта жирный Обычный стиль курсив Ширина текста 400px 500px 600px 700px 800px 900px 1000px 1100px 1200px Показывать меню Убрать меню Абзац 0px 4px 12px 16px 20px 24px 28px 32px 36px 40px
Межстрочный интервал 18px 20px 22px 24px 26px 28px 30px 32px
Помандрував козаченько
З Лубен у Прилуки, (3)
4. За ним іде дівчинонька,
Здіймаючи руки. (3)
5. Помандрував козаченько
У чистеє поле, (3)
6. За ним іде дівчинонька:
— Вернися, соколе. (3)
7. — Не вернуся, забарюся,
Гордуєш ти мною, (3)
8. Буде твоє гордування
Все перед тобою... (3)
1. Ой скинемось та й по таляру
Та купім коня отаману!
Ой скинемось та по другому
Та купім коня з попругою.
2. Купім коня та вороного
Та й поїдемо в чисте поле,
Поїдемо та в чисте поле,
Та чисте поле, в дібровоньку!
3. Приїхали та під байраки,
Та й стали коня попасати,
Стали коня та попасати,
Ой почав пугач та пугати.
4. «Ой ти, пугачу та пугаченьку,
Не пугай в саду, в байраченьку!»
«Як же мені та не пугати,
Що наїхали гайдамаки?
5. Наїхали та гайдамаки,
Гей, хотять байрак ізрубати,
Хотять байрак, гей, ізрубати,
Й а моїх діток та забрати!»
1. Гей, колись була розкіш-воля,
А теперенька — недоленька.
2. А теперенька — недоленька,
Та болить серце й головонька.
3. А чорна хмара наступає,
А дрібен дощик накрапає.
4. А дрібен дощик накрапає,
А мати сина научає:
5. «Та слухай, сину, мого слова,
Та не йди нігде, сиди дома!»
6. Син матері не послухав,
Осідлав коня та й поїхав.
7. Менша сестра коня веде,
Середульша сідло несе.
8. «А коли, брате, в гості прийдеш?»
А старша сестра брата пита:
9. «Візьми, сестро, піску в жменю
Та посій, сестро, на каменю.
10. А коли, сестро, пісок зійде, —
А тоді братик в гості прийде».
11. Нема з піску, нема сходу,
Та нема брата із походу!
1. Ударь, коню, копитами
Перед воротами,
Може вийде дівчинонька
З чорними бровами.
2. Та й не вийшла дівчинонька,
Вийшла стара мати,
Запрошає, загощає
Козаків до хати.
3. Оден козак з коня злазит,
Другий коня в’яже,
Третій козак йде до хати,
Добрий вечір, каже.
4. Добрий вечір, стара мати,
Дай води нап’юся,
Кажуть люди — гарне дівча,
То най подивлюся.
5. В хаті кварта, в сінях ведро,
А в саду криниця,
Моя дочка на гулянню —
Іди подивися.
6. Іде козак, іде козак
Дівчина гуляє,
Молодому козакові
Серденько ся крає.
7. Покинь, дівча, покинь, дівча,
З хлопцями гуляти,
Ходи, сядеш на коника,
Щось буду казати.
1. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
2. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
3. Батенько виходить, шабельку виносить
Свому сину на війну, на чужую сторону:
4. «Шабелька гостренька, мій син молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої сторони!»
5. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
6. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
7. Матінка виходить, кошулю виносить
Свому сину на війну, на чужую сторону:
8. «Кошуля новенька, мій син молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої сторони!»
9. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
10. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
11. Братичок виходить, коника виводить
Свому брату на війну, на чужую сторону:
12. «Коник вороненький, мій брат молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої
Последние комментарии
1 день 7 часов назад
1 день 17 часов назад
2 дней 5 часов назад
2 дней 13 часов назад
2 дней 14 часов назад
2 дней 15 часов назад