Як правильно з'їхати з глузду, або посібник з божевілля [Сергій Інакший] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя (73) »
* * *
01.06.2014— З урахуванням всіх податків, ваш виграш становить 14 мільйонів 800 тисяч 432 гривні. — ці слова, для Назара, були наче мед, настільки солодкими, що за секунду він намалював в своїй уяві те життя, яке тепер на нього чекає. Все про що він мріяв, тепер легко можна здійснити, але найбільше чого він прагнув, це позбутись того, що ненавидів, а саме, своєї присутності в домі своїх батьків, ну, не зовсім батьків, він жив з матір’ю, яка не була з ним близькою, адже після смерті його рідного батька, ще в підлітковому віці, Назар замкнувся в собі, і не дуже спілкувався з матір’ю, а після того як вона, за рік після смерті чоловіка, одружилась з Тимофієм, який став Назару вітчимом, син взагалі перестав з неї спілкуватись, а Тимофія він ненавидів, тому, в Назара з його батьками склалися суто ділові відносини, обидві сторони не дуже вникали в особисте життя інших. І саме сьогодні, він відчув як це все може зникнути. — Дякую. — відповів Назар з таким обличчям наче він кожного дня виграє в лотерею по декілька мільйонів. В його голові усе дзвеніло, думки переповненні яскравими картинками недалекого майбутнього, серце билось нестримно і здавалось ось-ось вистрибне. Він хотів мати вигляд серйозної людини, а натомість склав враження, наче йому начхати на ці гроші. — Назаре Артемовичу, вкажіть будь-ласка рахунок, на який бажаєте зарахувати суму. — Так, звісно. Ось на ці три рахунки, рівними частинами, будь-ласка. — трохи заспокоївшись, продовжував Назар. Допоки працівниця лотерейної компанії оформлювала документи, Назар її оглядав, на бейджику було вказане ім’я — Марта Кушнір. Вона була досить симпатична. Світле, майже сонячного кольору, волосся, які наче хвилі закручувались на кінчиках, миле обличчя, приємна посмішка, та і фігура в неї була не погана. Вона подобалась йому, навряд чи Назар наважився б познайомитись з нею раніше, але тепер, коли він знав що став міліонером, йому здалось, що такі дівчата вже не його рівень, і тепер, можна знайти собі щось краще. — Підпишіть тут, будь-ласка. — Так, звісно. — Ще раз вітаю вас з виграшом. Думаючи, як йому тепер вчинити та що робити з грошима, Назар поїхав до дому. Він не дуже хотів говорити про це з батьками, він звісно бажав допомогти, але лише матері, Тимофія він ненавидів, тому, довелося брехати і своїй матері. Його справжній батько, Артем Коломієць, пішов від них, коли Назар був ще підлітком, в них були дуже близькі стосунки, а от з вітчимом він постійно перебував на ножах, Тимофій діставав його за те, що Назар живе під їхнім дахом за їхній рахунок, що він не може знайти собі нормальну роботу і таке інше. Постійне напруження в якому перебував цей хлопець перетворило його на соціпата, тому і друзів в нього було не багато, декілька давніх знайомих зі школи та декілька із роботи. Стосунки з дівчатами в нього також не вдавалися, не те щоб він був непривабливий, проте, велика кількість присутніх в нього комплексів, внаслідок постійного домашнього утиску, трохи відштовхувала дівчат, а ті леді які все ж таки знаходили в ньому щось хороше, були відшиті через вигадані ним причини. Цей побут здавався йому пеклом, а ці люди, які жили поряд з ним — його демонами. Сірі стіни його кімнати тиснули на нього, ще зовсім трішки, і вони затиснуть його, всі цеглини посипляться на нього і притиснуть до підлоги, руки, ноги, обличчя, все тіло вкриється цеглинами наче ковдрою, і тільки сірий колір цих стін він бачитиме все своє життя. Повернувшись до свої домівки, він поквапився в свою кімнату, зачинив за собою двері, присів на своє убоге ліжко, поглянув на ненависні сірі стіни і впав у роздуми — як же йому тепер вчинити? Його життя повинне зазнати неабияких змін, до яких він не був готовий.
— Доброго дня, чим я можу вам допомогти? — Доброго дня, я хотів би орендувати квартиру, двох, або трьох кімнатну, в центрі міста, в хорошому стані, ціна не важлива. — «І навіщо я тільки сказав що ціна не важлива, мабуть вони тепер забажають нагрітись на мені» сказав він подумки сам собі. — Все що
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя (73) »
Последние комментарии
45 минут 59 секунд назад
1 день 12 часов назад
1 день 20 часов назад
2 дней 11 часов назад
2 дней 14 часов назад
2 дней 15 часов назад