Скляний слимак [Мілорад Павич] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (10) »
Мілорад ПАВИЧ СКЛЯНИЙ СЛИМАК Вистава на дві перші дії
Дійові особи:
Дівчина (Хатшепсут) — продавчиня у крамниці жіночої білизни Давид (Сенмут) — безробітний архітектор, щойно розлучений, вродливий, завчасу посивілий, із п’ятьма проділами у волоссі впоперек від вуха до вуха; трішки клептоман Жінка — Давидова колишня дружина Чоловік у чорному (Тутмос ІІІ) Письменник Колядники (Продавчиня, бармен, відвідувачі кав’ярні, перехожі)У «Першій дії вперше» світлові та музичні ефекти всіма засобами зосереджені на супроводженні Давидових учинків. У «Першій дії вдруге» зосереджені на кожному порухові Дівчини. «Перша дія вперше» — його розповідь, а «Перша дія вдруге» — її. Аналогічні сцени мають різне освітлення, відмінні ритми, чоловічий і жіночий; його історія відбувається в одному, а її — у зовсім іншому місті. Головні ролі, зрештою, не мусять грати ті ж актори. Тричі у виставі має статися перерва тривалістю коло двадцяти секунд. Усе має загальмуватися, ніби у перерваному фільмі, щоб виникло враження, наче вистава вийшла з ладу. Потім актори немовби прокинулися зі сну й продовжують гру. Коляди в кінці цієї драми є автентичними, а режисер має відібрати ті, які йому найвідповідніші.
ПЕРША ДІЯ ВПЕРШЕ
ПЕРША СЦЕНА
Засклений торговий центр із багатьма крамницями. Крамниці у торговому центрі багато прикрашені напередодні Святвечора та Різдва. Дівчина підходить до кіоску в той же момент, коли до нього наближається Чоловік у чорному лакованому пальті. Поки той купує тютюн для люльки, Дівчина дає правою рукою продавцеві гроші за журнал мод. Що робить її ліва рука, не видно. Дівчина відходить із купленим журналом, а Пан у чорному сідає на поближню лавку та кладе біля себе капелюх і рукавиці. Припалює сірником люльку, на яку натягнутий розкішний жіночий перстень. До лавки, на якій сидить чоловік, йде старший пан у супроводі тридцятилітньої Жінки. Вона несе сітку з різдвяними подарунками у різнокольорових пакетиках. Жінка у супроводі старшого пана зміряла поглядом Чоловіка у чорному лакованому пальті. Жінка і Пан проходять попри лавку, але раптом повертаються. Жінка нерішуче звертається до Чоловіка в чорному лакованому пальті.ЖІНКА: Даруйте, що турбую вас. Пан біля мене — закордонний письменник, не розуміє нашої мови, я його перекладачка. Він хотів би звернутися до вас з одним проханням. ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Прошу? ЖІНКА: Ні, ви не так зрозуміли. Пан і я — не коханці. ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Ні? ЖІНКА: Ні. Між нами існує щось на зразок припливів і відпливів взаємного притягання. Кожен приплив швидко нищить відплив. У тому й річ. Який ви знак? ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Лев. ЖІНКА: Ви не з нашої історії. Але могли б нам допомогти. ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Де?
Жінка і Письменник сідають на лавку поряд із Чоловіком у чорному.ЖІНКА: Це не проблема. Проблема в тому — як. ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Справді? Ви часом не купуєте зброю? ЖІНКА: Боже борони! ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Шкода!.. А який ви знак? ЖІНКА: Рак. ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ (декламує як заведений): Канцер, ректосценція альфа 09 годин, максимальні виміри 7 разів по 55 метрів, деклінація дельта… ЖІНКА І ПИСЬМЕННИК: Браво!
Письменник нахилився до Жінки й довго щось їй шепоче на вухо, а Жінка перекладає це на вухо Чоловікові в чорному.ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Я вас, а ви його водночас? Ні.
Жінка знову перекладає.ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Він вас, а ви мене? Ні.
Жінка знову хоче перекласти те, що їй Письменник прошепотів, але Чоловік у чорному їй не дозволяє.ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Знаю, вже знаю: я вас, а він мене. Або я і вас, і його… Не важливо.
Продовжується процес перекладання.ЖІНКА: Пан зараз пропонує, що я його, а він вас. ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: А якби він і вас, і мене, до того ж водночас? ЖІНКА: Чи є в пана ще якийсь варіант? ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Є. ЖІНКА: Який? ЧОЛОВІК У ЧОРНОМУ: Щоб від мене, як завдяку за вашу працю для цього пана, ви прийняли один подаруночок. Я дам вам цей перстень від моєї люльки. ЖІНКА: Перстень? Для мене? А я якраз розлучилася… Відчуваю, що треба зробити…
Чоловік у чорному натягає Жінці перстень на палець і при тому шепоче їй щось на вухо. Жінка, збентежена, встає з лавки і відходить. На лавці залишаються Письменник і Чоловік у чорному. Коротка мить невизначеності. Чоловік у чорному підводиться, на знак прощання махає капелюхом і йде від лавки. Наздоганяє Жінку та бере її під
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (10) »
Последние комментарии
14 часов 49 минут назад
15 часов 6 минут назад
15 часов 18 минут назад
15 часов 23 минут назад
17 часов 55 минут назад
17 часов 59 минут назад