Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання [І О Зінченко] (fb2) читать постранично

Рекомендовано до видання вченою радою Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (протокол № 2 від 20 лютого 2008 р.)

Рецензенти:

Голіна В.В. — доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України;

Степанюк А.Х. — доктор юридичних наук, професор;

Тихий В.П. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України

Автори:

І.О. Зінченко — передмова, розділ 1;

В.І. Тютюгін — передмова, розділи 2, 3

Передмова

Світлій пам'яті нашого Вчителя, доктора юридичних наук, професора, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України Бажанова Марка Ігоровича присвячується ця робота

На сучасному етапі розбудови демократичної правової держави в Україні особливої значущості набувають завдання укріплення правопорядку, підвищення ефективності законодавства, у тому числі і кримінального, вдосконалення правозастосовної практики. У зв’язку з цим безсумнівно актуальними є і питання, пов’язані із дослідженням інституту множинності злочинів, законодавча регламентація якого хоча і набула свого подальшого розвитку в нормах Кримінального кодексу України 2001 року^[1], однак з цілої низки питань їх реалізації в науковій літературі висловлюються різні точки зору, а практика застосування цих норм зазнає ще певних труднощів і припускається помилок.

Аналіз слідчо-судової практики свідчить, що випадки вчинення особою (групою осіб) двох чи більше злочинів мають досить велику розповсюдженість в структурі та динаміці злочинності. Майже кожний третій, а по деяких злочинах і кожний другий засуджений, вчинив не один, а два чи більше злочинів або раніше засуджувався за вчинення злочину^[2]. Вказані тенденції негативно впливають на суспільство, породжують ілюзію безкарності злочинців, а іноді свідчать про недостатньо ефективну роботу правоохоронних органів по розкриттю злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили, і притягненню їх до відповідальності.

Як особливий вид злочинної поведінки, множинність злочинів має своєрідну структуру і свої особливості у відображенні її видів в кримінальному законі. Вона утворюється двома чи більше діяннями, кожне з яких є одиничним злочином і передбачено в Кримінальному кодексі як самостійний склад злочину. У свою чергу, одиничні злочини, як структурні елементи множинності, мають свою специфіку і тому належать до різних її видів, однак їх конструктивні особливості, нажаль, ще не завжди чітко відображуються в диспозиціях кримінально-правових норм, що викликає суттєві труднощі в кваліфікації та відмежуванні цих діянь від окремих видів множинності, з якою вони мають значну зовнішню схожість. Певні особливості існують не тільки при кваліфікації множинності злочинів, а й при вирішенні питань про призначення покарання за повторність, сукупність та рецидив злочинів.

В теорії кримінального права проблема множинності злочинів з давнини була однією із найбільш складних і дискусійних і привертала увагу багатьох науковців. Ще в дореволюційній літературі їй присвятили свої дослідження Л.С. Бєлогриц-Котляревський, О.Ф. Кістяківський, С.В. Познишев, М.С. Таганцев та інші, Із середини п’ятдесятих років минулого століття і у новітній літературі різним аспектам проблеми множинності злочинів приділяли увагу в своїх дослідженням Н.Б. Алієв, Є.В. Благов, Р.Р. Галіакбаров, А.С. Горелік, М.О. Єфімов, Т.Е. Караев, Т.М. Кафаров, А.М. Красиков, В.П Малков, А.С. Нікіфоров, К.О. Панько, М.М. Становський, Н.О. Стручков, Є.А. Фролов, ІО.М Юшков, О.М. Яковлев та багато інших вчених-правознавців. В Україні окремі питання цього інтитуту розглядали у своїх роботах Ф.Г. Бурчак, А.Ф. Зелінський, М. Й. Коржанський, П.К. Кривошеев, В.В. Кузнецов, О.К. Марін, В.О Навроцький, М.І. Панов, А.М. Рішелюк, А.В. Савченко, А.А. Стрижевська та інші науковці.

Вивчення інституту множинності злочинів на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого започаткував доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Марк Ігорович Бажанов. У таких його працях, як «Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров» (1977 р.), «Назначение наказания по советскому уголовному праву» (1980р.), «Повторність злочинів як вид множинності злочинів» (1993 р.), «Множественность преступлении по уголовному праву Украины» (2000 р.) розглядалося широке коло питань, пов’язаних із характеристикою інституту множинності злочинів, її поняттям, ознаками та видами, проблемами призначення покарання та іншими правовими наслідками множинності злочинів.

Велику увагу приділяв професор Бажанов М.І. і дослідженню одиничних злочинів як структурних елементів