Вегелин Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
столі, вже в чистій сорочці ...головою до вікна. Челядник обмахував мух з обличчя небіжчика, а
живописець Шведов знімав портрет з нього масляними фарбами. Пані – знайомі і незнайомі – і
весь цікавий люд тіснилися в невеликій кімнаті, а перші прикрашали мляве чоло поета квітами...
ДО ТЕБЕ З’ЯВИТЬСЯ ЛЮДИНА, з листа І. Тургенєва О. Герценові від 16 вересня 1859 р.
Милий друже Олександре Івановичу!
Тижнів за два з’явиться до тебе людина, котру ти, напевно, добре приймеш, декабрист Вегелін, який бажає з тобою познайомитися. Він привезе тобі від мене два важливі рукописи, які мені були
доставлені для «Полярної Зірки» під час мого перебування у Віші.
Будь здоровий. Кланяюся Огарьову, його дружині і всім твоїм.
Твій Іван Тургенєв.
ПІДСІДАЄ ДО НАС, з одеських спогадів С. Трубецького про осінь 1858 р.
Я щодня ходжу годині о 2-й на бульвар і сиджу на лавці з Сашею, Надею... Милуюся морем і
човнами... (їх, втім, мало, скаржаться жителі); до Саші підсяде Вегелін і як він давнішній тут
житель і знає всіх, то називає тих, хто проходять і розповідає їхню історію.
О 3 годині розходимося. Вегелін іде обідати до сестри своєї м-м Граве, а ми в готель Вагнера, до
Саші (своєї доньки – авт.) обідати.
ХТО ВОНИ, «ВІЙСЬКОВІ ДРУЗІ», з інтернет-енциклопедії
Товариство військових друзів – таємне революційне товариство, що існувало в 1825 р. в
Литовському окремому корпусі і складалося з офіцерів К. Г. Ігельстрома, О. І. Вегеліна та інших.
До військових приєднався дехто з місцевої інтелігенції і шляхтичі, близькі до Польського
патріотичного товариства.
Є дані про ідейну близькість і організаційний зв’язок «В. д.» з декабристами (через М. С. Луніна і
В. К. Кюхельбекера).
24 грудня 1825 р. члени Товариство військових друзів зробили невдалу спробу зірвати ухвалення
присяги Миколі I в деяких частинах Литовського корпусу.
БАТАЛЬЙОН ВДАЛОСЯ ІЗОЛЮВАТИ, з реферату А. Красавцевої «Політична програма
декабристів»
Наприкінці 1825 р. офіцери здійснили ще одну спробу підняти військове повстання. 24 грудня
виступив Литовський піонерний батальйон, який розміщався в місті Білосток. Виступ очолили
члени таємного Товариства військових друзів капітан К. Г. Ігельстром і поручик О. І. Вегелін.
Вони мали намір підняти й інші розквартировані в цій місцевості частини.
Піонерний батальйон відмовився присягати Миколі I, але командуванню вдалося ізолювати цей
підрозділ, заарештувати учасників змови і попередити хвилювання в інших частинах. 39 членів
Товариства військових друзів і 144 солдати згодом постали перед військовим судом.
ЗБИРАЮТЬСЯ У ВІДСТАВКУ, з книги А. Розена «Нотатки декабриста»
Військові експедиції на Кавказі закінчуються в червні, тоді прибули деякі з моїх товаришів: Наришкін з дружиною, Одоєвський; восени приїхали Назімов і Вегелін, Валеріан Голіцин,
Кривцов і Цебриков; троє останніх вже отримали офіцерські звання і збираються у відставку.
ПІД НАГЛЯДОМ ПОЛІЦІЇ, з нарису В. Кравченка «З офіцерів – в юнкери, за «високим
велінням»
У Ставрополі, в штабі командувача, Вегелін одержав призначення в єгерський полк Кабардинця, на правий фланг Кавказької лінії. Все подальші роки він брав участь в низці експедицій,
продовжуючи і службу, і дружбу з багатьма декабристами .
Після закінчення Сунженської експедиції, коли війська стали на зимові квартири, Вегелін разом з
братами Бєляєвими, повернувся до фортеці Міцний Окоп, де на форштадті знімав невелику
кімнату, а весною, одержавши дозвіл, виїхав на лікування до П’ятигорська.
У П’ятигорська Вегелін пробув до пізньої осені.
1842 рік приніс не лише нові експедиції, а й довгождане офіцерське звання. Рік потому військовий
міністр повідомив «про високе веління щодо звільнення від служби прапорщика Єгерського полку
Кабардинця Вегеліна, ...на помешкання, згідно його обранню, до м. Полтави, але безвиїзно і під
строгим секретним наглядом поліції».
Пізніше Олександр Іванович переїхав до Одеси, де й пройшли останні роки його життя. У цьому
портовому місті брат Вегеліна Емілій Іванович мав давні зв’язки, а в 50-і роки проживала з сім’єю
і сестра Юлія Іванівна (у заміжжі Граве).
ГЛУЗУЄ З УРЯДОВИХ РОЗПОРЯДЖЕНЬ, з розвідки Ю. Клюшникова «Всією душею відданий
вам Лермонтов»
Наше повідомлення про оточення поета (Лермонтова М. – авт.) в 1841 році було б далеко не
повним, якби ми не зупинилися на знайомстві
Последние комментарии
10 часов 24 минут назад
14 часов 39 минут назад
16 часов 57 минут назад
18 часов 47 минут назад
1 день 32 минут назад
1 день 38 минут назад