Моравский Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

МОРАВСЬКИЙ Сергій Павлович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Історик-медієвіст, педагог, перекладач. Перший директор ростовської гімназії, фундатор

ростовського сільськогосподарського технікуму.

З лікарської родини. Батько, Моравський П., – хірург.

Народився 29 (17) листопада 1866 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 22 листопада 1942 р. в с. Хмільниках Борисоглібського району Ярославської області СРСР

(нині – Борисоглібський район Ярославської області РФ). Похований на сільському цвинтарі.

Закінчив київську колегію Павла Галагана (1885), історико-філологічний факультет Московського

університету (1885-1890).

Працював викладачем Московських Медведниковської, Алфьоровської, Купчинської гімназій

(1890-1907), директором Ростовської гімназії (1907-1923), економістом Держплану СРСР і

Держторгу РРСФСР (1924-1927), старшим науковим співробітником Публічної бібліотеки СРСР

(1927-1935), перекладачем Соцеквидаву (1935-1939), науковим співробітником Фундаментальної

бібліотеки суспільних наук АН СРСР (1939-1941).

Голова історичного відділення Педагогічного товариства при Московському університеті (1900-

1904).

Член Товариства з розповсюдження технічних знань.

Друкувався в журналах «Міжнародний літопис», «Вісник народного комісаріату шляхів

сполучення», «Економічний огляд», «Вісник виховання».

Перу М. належать (деякі – у співавторстві) навчальні посібники для вищих навчальних закладів

«Хрестоматія з історії середніх віків», «Культурно-історичні картини з життя Західної Європи в

IV-XVIII ст.», «Історія в джерелах. Соціальна історія середньовіччя», «Стародавні германці».

Наш земляк редагував «Російську історію у картинах», брав активну участь у підготовці

«Всесвітньої історії».

Перекладав Г. Кунова, Ш. Пті-Дютаї, Цезаря, Тацита, М. Ковалевського, Л. Альфана, Ж. Вейля.

На приміщенні гімназії в Ростові встановлено меморіальну дошку, на якій написано «Першим

директором Ростовської чоловічої гімназії з 1907 по 1923 рік працював видатний педагог і

громадський діяч Сергій Павлович Моравський « (1990), а одна з вулиць носить ім’я останнього.

Серед друзів та близьких знайомих М. – П. Мілюков, Д. Петрушевський, В. Грабар, П.

Виноградов, В. Гер’є, О. Кізеветтер, М. Любавський, С. Трубецький, К. Сімон, М. Покровський,

Д. Іванов, В. Хмельова, Р. Віппер, М. Богословський, В. Волгін та ін.

***

ДЕМОКРАТИЗУВАТИ ШКОЛУ

, з педагогічного кредо С. Моравського

Школу щонайшвидше потрібно демократизувати.

ВІДПОЧИТИ РОЗУМОМ І СЕРЦЕМ, з передмови С. Моравського до брошури «До питання

про елементарне викладання історії»

Ми порівняно довго зупинилися на невеликій брошурі педагогічного товариства: проте вона

настільки змістовна і цікава, настільки б’є свіжою життєвою правдою, що заслуговує повної уваги.

Якщо навіть її ідеали ще не скоро увійдуть до життя (але вони повинні увійти раніше чи пізніше!), все ж і цю хвилину на цій брошурі можна відпочити і розумом і серцем.

А чудово розроблена програма і зараз може зіслужити хорошу службу всякому викладачеві, який

не обмежується офіційними вимогами, а хоче поставити російську історію науково і дати учням

глибокі знання.

МАЛОРОСІЯ МЕНІ ДОРОЖЧА ЗА ВАС, лист-заповіт матері С. Моравського своїм дітям

Знайте, що мати Ваша любила свою дорогу Малоросію найбільше у світі, і пробачите, дорогі, я

любила її однаково, як Вас, а може бути, й більше; і хто з Вас поважає мене, хай любить її, дорогу.

Даю Вам чесне слово, що це була єдина любов, заради якої любов до Вас відходила назад або,

краще сказати, слабшала. Розумієте, якщо б сказали: «Віддай всіх чотирьох синів для блага

батьківщини, але знай, що вони всі загинуть», напевно, віддала б.

Ось єдиний секрет в моєму житті, всі інші слабкості мої ви знаєте, я їх ніколи не приховувала.

Ваша мати А. Картамишева.

ВИНЯТКОВА ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ, зі спогадів В. Волгіна

Діяльність С. П. Моравського в кінці 90-х років і на початку 1900-х в Москві мені добре відома.

Він різко виділявся в колі молодих учених своєю винятковою громадською активністю.

Культурне значення тих заходів, які він очолював або натхненником яких був, не підлягає ніякому

сумніву.

ПРЕКРАСНА ЛЮДИНА, з листа Д. Петрушевського О. Неусихіну від 30 травня 1943 р.

З Сергієм Павловичем я знайомий понад 60 років, а