Александров Анатолий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ОЛЕКСАНДРОВ Анатолій Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Фізик. Один з фундаторів ядерної енергетики на теренах СРСР.
З дворянської родини. Батько, Олександров П., – мировий суддя.
Народився 31 січня (13 лютого) 1903 р. в м. Таращі Таращанського повіту Київської губернії
Російської імперії (нині – районний центр Київської області України).
Помер 3 лютого 1994 р. в м. Москві РФ (столиця РФ). Похований на Новодівочому цвинтарі.
Закінчив Київський державний університет (1930).
Працював інженером Київського рентгенівського (медичного) інституту, заступником директора
лабораторії № 2 АН СРСР (1943-1946), директором Інституту фізичних проблем АН СРСР (1946-1955), заступником директора (1955-1960), директором (1960-1988) Московського Інституту
атомної енергії.
Академік академії наук СРСР (1953).
Академік Російської академії наук (1991).
Президент академії наук СРСР (1975-1986).
Чотири рази лауреат Державної премії СРСР (1942; 1949; 1951; 1953).
Лауреат Ленінської премії (1959).
Тричі Герой Соціалістичної раці (1954; 1960; 1973).
Лауреат Золотої медалі ім. І. В. Курчатова (1968).
Лауреат Великої золотої медалі ім. М. В. Ломоносова (1978).
Лауреат Золотої медалі ім. С. І. Вавилова (1978).
Спеціалізувався з проблем ядерної фізики, фізики твердого тіла, фізики полімерів.
Спільно з С. Журіковим і П. Кобеко розробив статистичну теорію міцності, а спільно з І.
Курчатовим і В. Тучкевичем – метод протимінного захисту кораблів.
За ініціативою О. і за його участю розроблені і побудовані суднові енергетичні установки для
атомних криголамів «Ленін», «Арктика», «Сибір»; під його керівництвом створено атомний
реактор типу РБМК-1000.
Брав участь у створенні атомної зброї.
Аварія на Чорнобильській АС стала особистою трагедією для нашого земляка, за його словами, «з
того часу моє життя скінчилося».
Серед друзів та близьких знайомих О. – І. Курчатов, В. Тучкевич, О. Петров, С. Журіков, П.
Кобеко, П. Капіца, Ю. Харитон, Д. Блохінцев, М. Доллежаль, П. Шаравський, М. Хлопкін, В.
Регель, Є. Славський, Б. Самойлов, Д. Наслєдов, І. Кікоїн, Л. Нємєнов, Ю. Маслаковець, О. Лосєв
та ін.
***
НАВЧАТИ ІНШИХ,
з професійного кредо А. Олександрова
Найголовніше в житті – це добре працювати самому, але ще важливіше навчити добре працювати
інших.
ЖАХЛИВИЙ ГЕНЕРАЛ ПОМЕР ЖАХЛИВОЮ СМЕРТЮ, з книги А. Олександрова
«Академік А. П. Олександров. Пряма мова»
На Уралі, був жахливий режимний генерал, який буквально кожні п’ять хвилин дзвонив Л. Берії, дуже важко було з ним. До того ж, людина – незвичайно огидних якостей. І хтось, значить, доніс
цьому генералові, що у відстійник скинули певну кількість плутонію. Що не так провели
операцію, мовляв, на хімічному заводі. І він дав розпорядження проаналізувати, що тут є
насправді. Ці самі діячі ...говорять, що потрібно воду спустити і узяти з дна відстій.
І він дав команду спустити цей ставок. І цей ставок в річку, з якої маса народу пили, скинув, і це
пройшло аж до великої ріки, в яку впадала наша маленька. Він ні з ким не порадився, сам
командував. Його за цю справу розстріляти мало було.
Проте потім, слава богу, через те, що він дуже ліз в ці усі місця, захворів на рак легенів, і на цій
справі кінчився. І немає жодної людини з наших, хто б про нього пошкодував.
ГУРТОВЕ ЗГВАЛТУВАННЯ РЕАКТОРА, з передмови А. Олександрова до книги М.
Тараканова «Дві трагедії сторіччя»
Чорнобиль – трагедія і мого життя теж. Я відчуваю це кожну секунду. Коли катастрофа сталася, і я
дізнався, що там наробили, трохи на той світ не відправився. Потім вирішив негайно піти з поста
президента Академії наук, навіть звернувся із цього приводу до М. С. Горбачова. Колеги зупиняли
мене, проте я вважав, що так треба.
Мій обов’язок, вважав я, – всі сили покласти на удосконалення реактора. Там був реактор, який
тепер називають реактором чорнобильського типу. Він за конструкцією дуже близький до добре
відпрацьованих промислових реакторів, і впродовж багатьох років надійно виробляв плутоній. У
його конструкції було декілька недоробок, про які знали... З часом передбачалося ці недоліки
усунути, а поки виходили з інструкції з експлуатації, де була записана область режимів, в які у
жодному випадку не можна заводити реактор. Це – як інструкція з експлуатації автомобіля – не
можна на
Последние комментарии
21 часов 10 минут назад
21 часов 45 минут назад
22 часов 38 минут назад
22 часов 43 минут назад
22 часов 55 минут назад
23 часов 8 минут назад