Похитонов Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

кордоном.

Він писав на невеличких дощечках, ретельно готуючи їх під живопис. Творив тонкими пензлями,

використовуючи лупу. Поєднував віртуозну техніку мініатюрного живопису з живим,

безпосереднім відчуттям природи.

Клод Моне плавав річками Франції човном-майстернею, а Похітонов їздив Францією спеціальною

каретою-майстернею з верхнім світлом. Його пейзажні мініатюри і сьогодні милують око

яскравими соковитими кольорами, у яких так багато сонця.

ТІКАТИ ТРЕБА ЗВІДСИ, з есе М. Фрейденберга «Доки сонце зійде»

Так, добродії, гнітюче враження справляє наша хвалена Одеса з її прекрасними бруківками,

каналізацією, водогоном, розкішним театром, шикарними магазинами і кав’ярнями, ...коли

подумаєш про те, як у ній живеться інтелігентній людині, особливо, коли ця інтелігентна людина –

художник, співак, композитор, артист, в кому таїться іскра Божа...

Ними ніхто не цікавиться, до їхніх талантів нікому немає діла, добутку їхні збуту не мають. У

величезному, місті, котре хизується своїм благоустроєм, художник почуває себе, ніби Робінзон на

незаселеному острові...

Тікати звідси треба людині з іскрою Божою – іншого виходу немає. Поки сонце зійде, роса очі

виїсть. Доки одесити навчаться цінувати своїх обдарованих співгромадян, не один з них зійде в

могилу, втомившись боротися і страждати.

Художник, який бажає пробити собі шлях до світла, повинен наслідувати Похітонова. Ось теж

одесит... Тут він з голоду помирав, і ніхто на нього не звертав уваги. А дістався Парижу – і відразу

завоював собі популярність.

ОХОЧЕ ПОДОРОЖУВАВ ЄВРОПОЮ, з статті А. Нізамутдінової «Щоб пам’ятали»

Олів’є Бертран, автор численних видань, присвячених бельгійському художнику Ріку Вутерсу,

нині працює над складанням повного каталогу художника Івана Павловича Похітонова. Каталог

буде виданий на благодійні засоби закордонних аматорів російського мистецтва.

Про художника Івана Похітонова, котрий жив, як і ми, у переломний, відомо на сьогоднішній день

не так вже й багато. Охоче подорожував Європою, взяв участь у художній виставці 1871 року в

Женеві. З поїздок привозив численні пейзажі невеликого формату, виконані з високою

майстерністю, наповнені атмосферою і глибиною.

1876 року виїхав до Італії, а через рік вибрав своїм постійним місцем проживання Париж, де став

професійно займатися живописом.

У 1893-му Похітонов оселився в містечку Жюпій, пригороді Льєжа, – в тій частині Бельгії, яку

називають Валлонією. Щиро захоплюючись живою натурою, люблячи і насолоджуючись

картинами щасливої Фландрії, художник багато писав на пленері, намагаючись запам’ятати

своєрідну красу цього краю.

Сучасники відзначали глибоке розуміння природи, тонко помічені нюанси заходів і фантастичних

туманів на берегах Маасу. Бельгійський критик Еміль Вітмер назвав художника «співаком

Валлонії».

До кінця життя Іван Павлович не поривав своїх зв’язків і з батьківщиною, постійно беручи участь

у виставках у Петербурзі й у провінції. У 1900-і роки художник жив у Мінській губернії, у 1911-

му – в Москві, у 1913-м – знову в Петербурзі...

За замовленням Миколи II він виконав серію пейзажів курортів Франції, а у 1904 році був обраний

дійсним членом Академії мистецтв за 9 панно, які зображали місця боїв російських військ у

Болгарії.

Однією з останніх появ художника на публіці стали персональні виставки в Льєжі (1922) і

Антверпені (1923).

ПОВЕРНУТИСЯ ЗАВАДИЛИ ПОЛІТИЧНІ КАТАКЛІЗМИ, з розвідки О. Барковської

«Віртуоз мініатюри»

Перший скромний успіх до нього прийшов 1871 року: під час закордонної поїздки з матір’ю і

хворою сестрою Похітонов виставив у Женеві кілька своїх робіт, які відразу були придбані

аматорами мистецтва.

…До початку 80-х років він – уже відомий, він – бере участь у престижних виставках, визнаний і

обласканий такими відомими французькими художниками, як Ернест Мейссон’є і Ежен Карр’єр.

А що ж Одеса? Картини Похітонова були показані вже на I виставці Товариства

південноросійських художників 1890 року і продовжували з’являтися до 1902 року.

Наступного він взяв участь у загальнодоступній виставці картин південноросійського музично-

драматичного товариства. А в 1910-у у складі групи експонував роботи на художньо-промисловій

виставці в Олександрівському парку.

…Двічі протягом свого життя Похітонов намагався повернутися й осісти в Росії. І обидва рази