Мизес фон Людвиг [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
МІЗЕС фон Людвіг
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: австро-американський.
Економіст, філософ, політолог.
З родини службовця. Батько, Мізес А., – інженер-шляховик; брат, Мізес фон Р., – математик,
механік.
Народився 29 вересня 1881 р. в м. Лемберзі Австро-Угорської імперії (нині – м. Львів,
адміністративний центр однойменної області України).
Помер 10 жовтня 1973 р. в м. Нью-Йорку (США). Похований на одному з місцевих цвинтарів.
Закінчив один з Віденських ліцеїв і гімназію (1892-1900), факультет політичних наук и
правознавства Віденського університету (1900-1906).
Працював чиновником Віденської торгової палати (1909-1913; 1918), викладачем Віденського
університету (1913-1934), Вищого інтернаціонального інституту Женевського університету (1934-
1940), експертом Національної виробничої асоціації (1943-1954), викладачем Нью-Йоркського
університету (1945-1968).
Засновник Австрійського інституту досліджень економічних циклів (1926), товариства «Монт-
Пелерін» (1947).
Друкувався в газеті «Нью-Йорк таймс».
Як вчений дебютував книгою. «Die Entwicklung des gutsherrlichen bauerlichen Verhaltnisses in
Galizien 1772-1842» (1902).
Потім настала черга наступних доробків: «Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel» (1912),
«Nation, Staat und Wirlschafl» (1919), «Die Wirtschaftsrechnung im sozialistischen Gemeinwese»
(1920), «Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen uber den Sozialismus» (1922),»Liberalismus» (1927),
«Kritik des Interventionismus» (1929), «Grundprobleme der Nationalokonomie» (1933),
«Nationalokonomie: Theorie des Handelns und Wirtschaftens» (1940), «Notes and Recollections»
(1978), «Omnipotent Government: The Rise of the Total State and Total War» (1969), «Bureaucracy»
(1944), «Planning for Freedom, and Sixten Other Essays and Adresses» (1980).
Наш земляк заслужено вважається одним з «батьків» світової ліберальної економіки.
Спеціалізувався на дослідженні класичних мікроекономічних проблем у сполученні з переконаним
відстоюванням принципів вільної ринкової економіки.
Прихильник необмеженої свободи конкуренції, відкидав будь-які спроби державного втручання в
економіку, вважаючи, що воно порушує природний процес економічного розвитку.
М. також автор робіт у сфері економічних циклів, грошового обігу, теорії пізнання, людської
поведінки.
Через вороже ставлення низки колег не одержав місця в Кільському університеті (1925). Власне,
під політичним тиском вчений згодом змушений був покинути і Швейцарію.
В США засновано Інститут Людвіга фон Мізеса (1982).
Серед друзів та близьких знайомих М. – Г. Кельзен, К. Грюнберг, Є. Бьом-Баверк, А. Рідлі, Р. фон
Стрігль, Е. Войгелін, М. Ротбард, В. Репке, М. Стеффі-Браун, В. Маккінс, Ф. Кауфман, В. Раппард,
О. Моргенштерн, А. Шульц, І. Мінтц, М. Мансфельд, С. Петро, М.. Ротбард, Л. Спадаро, К.
Менгер-молодший, П. Манто, Г. фон Хаберлер, Ф. Махлуп, Ф. фон Хаєк та ін.
***
ВОРОГУВАТИ – НЕЕФЕКТИВНО
, з професійного кредо
Л. Мізеса
Націям необхідно усвідомити, що взаємна ворожнеча не в їхніх інтересах.
РОСІЯНИ НАЦІЛЕНІ СПОЖИВАТИ ТЕ, ЩО НАКОПИЧИЛИ ІНШІ, з книги Л. Мізеса
«Лібералізм класичної традиції»
По один бік перебувають десятки, навіть сотні мільйонів європейців і азіатів, змушених
працювати за менш сприятливих умов виробництва в порівнянні з тими, які вони могли б знайти
на територіях, куди їх не пускають. Вони вимагають, аби брама «заборонного раю» були для них
відкриті.
По інший бік – ті, кому повезло народитися й жити в країні з сприятливішими умовами
виробництва. Вони не хочуть (якщо це робітники, а не власники засобів виробництва)
відмовлятися від високої заробітної плати, яку гарантує їм їхнє становище.
У той же час будь-які нації одностайні у своєму побоюванні напливу іноземців. Нинішні мешканці
«благодатних» земель побоюються, що якось їхнє становище може бути зведеним до становища
меншостей у своїй власній країні...
…Ясно, що ніяке розв’язання проблеми імміграції неможливе, коли дотримуватися ідеалів
інтервенціоністської держави, котра втручається в кожну сферу людської діяльності, або ж якщо
дотримуватися ідеалів соціалістичної держави. Тільки ліберальна програма могла б повністю
усунути проблему імміграції, яка сьогодні здається нерозв’язною.
…Кожна нація щонайкраще служить своїй справі, коли вона зайнята забезпеченням загального
розвитку й ретельно утримується від будь-якої спроби застосувати насильство проти інших націй
або їхньої частини.
…Проте прихильники пан-Європи й Сполучених Штатів Європи мають іншу мету. Вони не
планують створювати державу нового типу, чия політика відрізнялася б від імперіалістичних і
мілітаристських держав, що існували до наших днів, навпаки – відтворити стару імперіалістичну й
мілітаристську ідею держави. Пан-Європі слід за задумом бути більше великої, ніж окремі
держави, їй слід бути могутнішою й тому ефективнішою у військовому плані. Європейський
шовінізм прагне замінити різновиди французького, німецького або угорського шовінізму;
об’єднаний фронт, створений всіма європейськими державами, має бути спрямованим проти
«іноземців»: англійців, американців, росіян, китайців і японців.
…Боротьба об’єднаного європейського континенту проти інших великих світових держав була б
не менш згубною, ніж нинішня боротьба країн Європи між собою.
…Сьогодні існує лише одна велика нація, яка твердо дотримується мілітаристського ідеалу, а саме
росіяни. Звичайно, навіть серед російського народу є верстви, котрі не поділяють цих ідей. Можна
тільки шкодувати, що вони не змогли взяти гору над своїми співвітчизниками.
З того самого моменту, коли Росія почала впливати на європейську політику, вона незмінно
поводиться як розбійник у засідці, готовий раптово накинутися на свою жертву й пограбувати її.
…Росія не бажає ввійти в систему людського соціального співробітництва. У відношенні
співтовариства націй її позиція – це позиція народу, націленого винятково на споживання того, що
накопичили інші. Її доля – повернення до умов повного варварства.
Росія обдарованіша родючим ґрунтом і всякого різновиду корисними копалинами, ніж Сполучені
Штати Америки. Якби росіяни проводили таку ж капіталістичну політику, як американці, вони
були б сьогодні найбагатшими людьми у світі. Деспотизм, імперіалізм і більшовизм зробили їх
найбіднішими.
Нехай росіяни будуть росіянами. Нехай вони творять, що хочуть у своїй власній країні. Але не
можна дозволити їм переходити кордони своєї землі з метою знищити європейську цивілізацію.
«ЗРОБИТИ БІЛЬШЕ Я НЕ МІГ», з автобіографії Л. Мізеса
Закінчивши ліцей, я відчув себе захопленим не стільки політичною історією, скільки проблемами
економічної, адміністративної й соціальної історії. Я вирішив зайнятися правом, а не історією, як
планував колись, ще з середньої школи.
Приступаючи до навчання в університеті, я був рішучим прихильником інтервентизму. У той же
час було щось, що виділяло мене серед колег, – я був переконаним антимарксистом.
…Посада, яку я тоді обіймав (у Віденській торговій палаті – авт.), безперечно, забезпечувала
вплив, порівняний з впливом австрійця, котрий очолював яку-небудь потужну політичну партію.
Я був провідним економістом країни. Але під цим не мається на увазі беззаперечне виконання
моїх рекомендацій.
За підтримки своїх нечисленних друзів я змушений був постійно вести розпачливу боротьбу.
Єдине, чого нам удалося домогтися, це хіба що уникнути катастрофи. Те, що взимку 1918-1919 рр.
справа не дійшла до більшовизму, що промисловий і банківський крах відбувся не в 1921-му, а
тільки в 1931 році, все це в чималій мірі можна вважати результатом моїх зусиль. Більшого
зробити було не можна. У всякому разі, я зробити більше не зміг.
…Ніяке інше заняття не здавалося мені бажанішим за професію університетського педагога, хоча
дуже швидко я зрозумів, що лібералові на зразок мене кар’єру штатного викладача на кафедрі
будь-якого німецькомовного університету зробити зась.
…Враження від викладачів економічних, політичних наук і соціології в німецьких університетах
було дуже далеким від позитивного. Природно, серед них траплялися підготовлені й наділені
неабиякими здібностями люди. І все ж більшість аж ніяк не володіли цими якостями... Багато хто
називав себе вузьким «теоретиком». Готтль і Оппенгеймер страждали манією величності, Діль –
просто тупий невіглас, Шпітоф не зумів опублікувати бодай однієї книги.
…Саме спілкування з подібними людьми сприяло ясному усвідомленню неможливості порятунку
німецького народу. Залишалося фактом, що ці недоумкуваті, які стали професорами, у свою чергу,
шляхом відбору з кращих, викладали в університетах найважливіший предмет, повинні були
формувати прошарок політично грамотних професіоналів. Їм робили великі почесті, вони
користувалися увагою освічених людей і громадськості. Страшно було подумати, яким би
сформувалося покоління молодих, що мають подібних учителів?
…Я виїхав зі Швейцарії, тому що не міг продовжувати жити в країні, котра сприймала мою
присутність як якийсь політичний тягар і бачила в ньому загрозу власній безпеки.
МОНУМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ, з рецензії X. Сеннхольца
«Human Action» – монументальна праця, найпомітнішій з часів Першої світової війни
узагальнюючий трактат з економіки. Книга подібна до прекрасної будівлі, спорудженої на міцній
основі дедуктивної аргументації, це теоретичний аналіз форм людської діяльності.
Поза всяким сумнівом, ця книга – один з найпотужніших витворів людського розуму нашої епохи.
СОЦІАЛІЗМ – ЦЕ ПЛАНОВАНИЙ ХАОС, з передмови Р. Левіта до книги «Про Людвіга фон
Мізеса, його життя і доробки»
На думку Мізеса, соціалізм, тобто централізовано плановане господарство з регульованим урядом
ринком і встановлюваними зверху цінами, не може довго проіснувати. У таких умовах
неможливий економічний розрахунок, оскільки ціни не відбивають попиту та пропозиції й
перестають служити покажчиком, у якому напрямку варто розвиватися виробництву, щоб
забезпечити економічну рівновагу.
А це означає, що регулювати економіку в цілому уряд насправді не може, і «регульована
економіка соціалізму» насправді стає царством сваволі укладачів плану, іншими словами,
планованим хаосом.
Последние комментарии
16 часов 11 минут назад
19 часов 48 минут назад
1 день 8 часов назад
1 день 21 часов назад
3 дней 4 часов назад
3 дней 14 часов назад
3 дней 14 часов назад