Шишацкий Григорий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

кого ображений не був.

ПОЗБАВИТИ АРХІПАСТИРСТВА, з рішення екстреного засідання Св. Синоду від 17 лютого

1813 р.

Розглянувши в подробицях усі обставини справи могилівського архієпископа Варлаама, Синод

визнає його винним в тому, що, знаючи про наближення ворога до Могилева, він не апелював до

цивільного начальства щодо способів свого виїзду разом з підлеглим йому духівництвом за межі

єпархії, незважаючи на те, що духівництво про це просило його неодноразово. Він наказував

залишатися з ним в Могилеві.

Хоча в поясненні своєму архієпископ Варлаам і прагне виправдати себе, посилаючись на те, що

почуття страху не залишало його ні на хвилину, що помста ворога могла б впасти і на всю

могилівську парафію, і що присяга була принесена ним лише зовнішньо, і цим збереглися тиша і

спокій увіреної йому церкви, разом з духівництвом і прихожанами, проте із справи не видно, щоб

до присяги було яке-небудь примушення з боку французького уряду, або вжито насильство. Та

якби це й було, то належало йому, архіпастиреві, вчинити з обов’язку свого сану і даної ним

присяги Всеросійському Імператорові. Не зробивши цього, він не показав пастві прикладу

непохитної вірності своєму законному государеві і цим залучив багато підлеглих в той же злочин; хоча багато хто з них і не бажав впасти в це, однак доведені були до нього багатьма його

розпорядженнями.

…Синод, приймаючи до уваги правила Св. Апостолів і державні законоположення, вважає: 1) Його, як відвертого клятвопорушника…, позбавити архіпастирства і священства, відібрати знак

ордена Св. Ганни I-го ступеня, залишити тільки в чернечому чині і відправити до першокласного

Новгород-Сіверського монастиря на утримання...

2) Священиків і церковнослужителів, приймаючи до уваги, що вони прийняли присягу за

прикладом свого архіпастиря, залишити на колишніх посадах, але для очищення їх совісті вчинити

відповідне розпорядження.

ГІРКО ПЛАКАВ, з розвідки О. Сергєєва «Присяга Наполеонові і моління за нього в

Могилівській єпархії в 1812 р.»

Виконуючи Високу волю, Синод наказав чернігівському архієпископові Михайлу виконати ухвалу

про зняття з архієпископа Варлаама сану, а обер-прокурор Синоду в той же час повідомив

могилівського губернатора про доставляння архієпископа Варлаама до Чернігова під

спостереженням приставлених до нього чиновників. Разом з тим обер-прокурор вказав, щоб в

розпорядження Варлаама був наданий, на випадок потреби, духівник, проте не з осіб, котрі

заприсягнулися Наполеонові. Опісля духівникові було наказано повернутися до Могилева.

За інструкцією, даною чернігівському владиці, він винен був, вступивши в контакт з чернігівським

губернатором, призначити день для сумної церемонії – зняття архієрейського сану і у вибраний

день зібрати в кафедральному соборі настоятелів монастирів і міське духівництво, потім ввести в

храм архієпископа Варлаама в повному одязі і поставити його посеред церкви. Секретар

консисторії мав прочитати Варламу Високу доповідь Синоду, після чого соборний ключар і

протодиякон повинні були зняти з нього архієрейські строї і орден св. Ганни I-го ступеня й надати

просте чернече вбрання.

Після цієї церемонії з Варлаама треба було взяти обіцянку, що він не називатиме себе не тільки

архієреєм, але й навіть ієромонахом, ніколи і нікого не буде благословляти рукою, а інакше

«підданий буде строгому покаранню».

Варлаама за розпорядженням Синоду наказано було помістити, як і всіх інших ченців, просто і без

всяких надмірностей, строго за ним спостерігати, аби він не заподіяв собі якоїсь шкоди і із

сторонніми людьми не мав би ніяких стосунків, а особливо листування.

Що стосується священиків і церковнослужителів, які приймали присягу імператорові

Наполеонові, то вони, як вже сказано, були залишені на колишніх посадах, проте повинні були

очистити свою совість за допомогою їх духовних батьків: тих, хто не брав участі з ними в

протизаконній присязі. Потім вони мали впродовж шести недільних днів при народі зараз же після

закінчення літургії покласти перед місцевими ченцями по 50 земних поклонів.

Зняття сану з архієпископа Варлаама відбувалося в Чернігівському кафедральному соборі

29.06.1813 р. за церемоніалом, викладеним в інструкції Синоду чернігівському архієпископові

Михайлу.

Варлаама ввели до кафедрального собору в архієрейському вбранні «з славою» під переспів

дзвонів, і поставили на