Бен-Цви Ицхак [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

– Ні, це – украй нездорова ситуація. ...Ізраїль поступово перестає бути державою, в якій євреям

хотілося б жити.

Свірський . ..згадує, як в шкільні роки його клас повезли на екскурсію до Єрусалиму. «Ми

відвідаємо резиденцію президента країни», – попередила вчителька.

– Президентом був Іцхак Бен-Цві, – розповідає далі Шломо Свірський. – Приїжджаємо в потрібне

місце і бачимо... барак! Вчителька з неприхованим хвилюванням пояснює: «Бачите, в якій чудовій

країні ви живете: навіть президент мешкає в бараку. Уряд пропонує купити йому будинок, але пан

Бен-Цві категорично відмовляється». Я відчув невимовну гордість за свою країну. Я був на

сьомому небі: адже це гідно президента – ділити біди з своїм народом. «Дивовижна у мене

країна», – думав я.

– Цікаво, глава уряду Ехуд Ольмерт зробив собі пластичну операцію з підтяжки вік за

рахунок платників податків чи приватно? – запитую я.

– Мені здається, це питання другорядне, – припускає доктор Свірський. – Тому що сьогодні

політиків, подібних Іцхаку Бен-Цві, в Ізраїлі вдень з вогнем не знайдеш. У наші часи кожен з

можновладців піклується лише про себе і поспішає нахапати, скільки зможе.

Ні, я, звичайно, розумію що Бен-Цві був незвичайною особою. З іншого боку, і часи тоді були

інші, і настрій в суспільстві панував абсолютно інший. А що зараз? Вихованців дитсадка вчать

лише одному – споживацтву. Від школярів тільки і чуєш: «Дай! Це – моє».

Сумно...

ЗАРПЛАТА ВЛАШТОВУЄ, бувальщина

21 січня 1963 р. ізраїльський кнесет підвищив зарплату президентові І. Бен-Цві з 540 до 1500 лір.

Той заперечував проти цього рішення, а коли депутати все ж проголосували, заявив, що

віддаватиме половину платні до фонду дослідження Ерец-Ісраель і дотримав свого слова.