Завадский Норберт [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ЗАВАДСЬКИЙ Норберт Болеславович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Фізик. Фундатор приладобудівної освіти на теренах Російської імперії і СРСР.
З поміщицької родини. Батько, Завадський Б., – керуючий маєтком.
Народився 6 червня 1862 р. в с. Залуччі Орининської волості Кам’янецького повіту Подільської
губернії (нині – с. Подоляни Кам’янець-Подільського району Хмельницької області України).
Помер в 1945 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Навчався на землемірно-токсаторських курсах (1878-1879), закінчив Кам’янець-Подільську
губернську чоловічу гімназію (1879-1884), фізико-математичний факультет Новоросійського
університету.
Працював викладачем кам’янець-подільського приватного пансіону п. Лясковської (1877-1878),
Новоросійського університету (1883-1889), Ташкентського реального училища (1900), директором
Санкт-Петербурзької оптико-механічної та годинникової школи при ремісничому училищі імені
цесаревича Миколи (1900-1927), Ленінградських технічного училища (1927-1931), технікуму
підвищеного типу (1931-1936), викладачем інституту точної механіки та оптики (1936-1945).
Кавалер великої золотої медалі «За видатну працю по організації викладання на механіко-
оптичному і годинниковому відділенні Ремісничого училища цесаревича Миколи» (1909).
Як вчений дебютував доробком дисертацією (1889).
Потім настала черга брошур «Доповідна записка «Про бажаність заснування при школі Фабрики
оптико-механічних і годинних виробів», «Проект створення Технікуму точної механіки,
годинникової справи і дрібно-механічних виробництв», підручників «Технічна оптика», «Теорія і
конструкція годинникових механізмів».
Серед друзів та близьких знайомих З. – О. Бєлановський, Л. Шишелов, В. Чуриловський, С.
Муратов, М. Русинов, Г. Гессе, В. Ігнатовський, К. Меєр та ін.
***
ТУГА ЗА БАТЬКІВЩИНОЮ
, з життєвого кредо Н. Завадського
Я дуже засумував за рідним краєм. Від цієї туги сильно захворів, і лікарі сказали, що мене
необхідно повернути на батьківщину, бо інакше я невдовзі помру.
З ДИТИНСТВА ЗАЙМАВСЯ САМООСВІТОЮ, з автобіографії Н. Завадського
Мій дід був поміщиком. Я пам’ятаю його досить чітко. Він писав вірші, оповідання, був у дружбі
із селянами. До нього зверталися по найрізноманітнішу допомогу – аж до медичної. Йшли від
нього завжди веселіші, ніж приходили.
Бабуся була іншого норову та, наскільки можу судити зі спогадів, не любила селян, навіть
зневажала їх, як і дідуся разом із ними, називаючи його мужиком, і пророкувала йому
спустошення. Дід разом зі мною відвідував старих селян, розмовляв із ними про їхні та свої
справи. Мені ж розповідати про наші візити забороняв.
Я рано навчився читати і мав велику пристрасть до математики й фізики. ...Оскільки я робив
великі успіхи шляхом самоосвіти, то вчителів запрошували додому.
Коли мені виповнилося 12 років, батько відвіз мене до бабусі (з материнського боку) в Краків...
Н. Завадський
18/IV/1936 р.
МАЙСТРУВАВ ЗМАЛКУ, з інтернет-порталу м. Кам’янець-Подільський
Норберт рано навчився читати і мав схильність до математики й фізики. Хворіючи серцем, він не
грав в хлоп’ячі ігри, а цілими днями просиджував над книгами. Запрошені додому вчителі лише
корегували і систематизували знання підопічного. А у вільний від навчання час той майстрував:
іграшки – для сестри, а для себе – фізичні прилади.
У 15 років, покинувши родинний будинок, Норберт став викладачем математики і малювання в
приватному пансіоні. За це мав житло і 5 рублів щомісяця. А даючи гімназистам приватні уроки
математики, став заробляти по 50 рублів. Незабаром він вже міг пристойно одягатися і купувати
потрібні інструменти, необхідні для виготовлення фізичних приладів.
...В зв’язку з політичною неблагонадійністю в штат Новоросійського університету його не
включали. І викладач виїжджає до Чити організовувати ремісниче училище...
До Сибіру виїхав і збіднілий батько. Після того, як Завадський наймає на будівельні роботи
місцевих політичних засланців, його «висилають» на роботу до Ташкента.
...У роки Другої світової війни 79-річний Норберт Завадський очолив невелику групу викладачів,
які залишилися в блокадному Ленінграді. Вони ремонтували і виготовляли приціли для гармат і
снайперських гвинтівок, навігаційні пристрої для літаків, наглядали за прожекторами
протиповітряної оборони.
Роки блокади, смерть дружини остаточно підірвали здоров’я немолодого професора, і його не
стало.
САМОТУЖКИ ВИГОТОВЛЯВ ПРИЛАДИ, зі спогадів І. Глотова «На початку століття»
У дореволюційні роки для дітей «з простолюддя «доступ до гімназій та інших середніх учбових
закладів був обмежений до мінімуму. Ось чому для нас, тих, хто витримав вступний іспит, став
радісною і пам’ятною подією перший день занять...
Прекрасні спогади зберегли ми, випускники училища, про своїх вірних наставників. ...Особливо
вдячливі були ми Норберту Болеславовичу Завадському, завідувачеві механіко-оптичним
відділенням училища, котрий вклав усі свої знання і досвід в організацію технікуму точної
механіки і оптики, а потім – ЛІТМО.
Завадський був чудовим педагогом вищої математики, технічної оптики, теорії годинникової
справи. Він уважно і вимогливо керував нашим навчанням, продумано готував до трудової
діяльності.
...Норберт Болеславович між заняттями багато часу проводив у майстерні, виготовляючи іграшки і
різноманітні фізичні прилади.
ПЕРША ВІТЧИЗНЯНА ОПТИКА, з статті «Хронологія годинникової освіти в Росії» на
museum.ifmo.ru
28 лютого 1900 року Державна рада Російської Імперії винесла ухвалу про заснування механіко-
оптичного і годинникового відділень у складі Ремісничого училища цесаревича Миколи (РУЦМ).
Для організації нового особливого п’ятикласного механіко-оптичного і годинникового відділень і
викладання в ньому були запрошені О. П. Бєлановський і Н. Б. Завадський. Перший виконував
обов’язки майстра годинникової справи, другий – механіко-оптичної. Після звільнення 1907 року
О. П. Бєлановського всю роботу на механіко-оптичному і годинниковому відділеннях очолив Н. Б.
Завадський. До кінця свого життя він займав різні керівні пости в РУЦМ, а потім в створених ним
Профтехшколі – Технікумі – Інституті.
В майстернях механіко-оптичного і годинникового відділень вперше в Росії стали виготовляти
наступне: оптичні прилади високої якості – об’єктиви і окуляри для зорових труб і мікроскопів,
об’єктиви для фотоапаратів, верстати для нарізки точних гвинтів, ділильні машини, кишенькові
годинники.
Під час російсько-японської війни в майстернях екстрено виготовили для флоту далекоміри Белля.
У роки Першої світової війни ...виготовляли різноманітні оптичні, годинникові й вимірювальні
прилади для потреб армії. Багато що з цих приладів раніше купувалося за кордоном.
...Створена при Ленінградському інституті точної механіки і оптики кваліфікаційна комісія своїм
рішенням від 6 вересня 1930 року затвердила кваліфікації інженера точної механіки і оптики Н. Б.
Завадського (свідоцтво № 1), С. В. Муратова (свідоцтво № 2).
ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ, з репортажу «Петербурзький ІТМО покаже шлях – від кишенькового
годинника до лазерів» на rosbalt.ru
Перша міжнародна виставка новітніх винаходів відбулася в Михайлівському манежі Санкт-
Петербурга в 1909 році. На ній, зокрема, був представлений кишеньковий годинник, виготовлений
учнями механіко-оптичного і годинникового відділення ремісничого училища Цесаревича
Миколи, правонаступником якого став СпбгІТМО. Годинник нагородили великими срібною і
золотою медалями, а Норберта Завадського – великою золотою медаллю «За видатні досягнення
в організації викладання».
Последние комментарии
1 день 10 часов назад
1 день 14 часов назад
1 день 17 часов назад
1 день 18 часов назад
2 дней 37 минут назад
2 дней 43 минут назад