Новосадский Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Федорович Лосєв був залишений при кафедрі класичної філології для підготовки до

професорського звання. Його керівником призначили відомого професора-еллініста Миколу

Івановича Новосадського, якого О. Ф. Лосєв завжди вважав своїм вчителем в області класичної

філології. Дійсно, навіть за складом своєї різносторонньої наукової діяльності Микола Іванович

був близький молодому Лосєву.

М. І. Новосадський вчився в Петербурзі у відомого філолога-класика Ф. Ф. Соколова, з 1887 по

1907 рр. був професором у Варшавському університеті, в 1907 році перебрався до Москви, звідки

майже щорічно виїжджав до Греції, де вів археологічні розкопки, одночасно займаючись

епіграфікою. О. Ф. Лосєв і в пізні роки цінував працю М. І. Новосадського з епіграфіки і

рекомендував вивчати його вже своїм учням, чому я сам свідок (наприклад, майбутньому

професорові О. С. Широкову).

Новосадський досліджував міфологію, релігію, літературу і був прекрасним палеографом (до

нього, вивчаючи рукописи орфічних гімнів приїжджав з Німеччини Бурно Снелл). Перу М. І.

Новосадського належали праці, котрі донині не втратили свого наукового значення.

Під керівництвом Новосадського студент Олексій Лосєв написав дипломну роботу «Про

світовідчування Есхіла», схвалену поетом-символістом В’яч. Івановим.

...Хоча вже починалися досить непевні передреволюційні роки, а незабаром наступив і 1917 рік,

програми для залишених при університеті зберігали свою широчінь і строгість, нічим не

нагадуючи нинішній мізерний кандидатський мінімум. Всякий, хто прочитає звіти Лосєва і

відгуки його керівника, побачить наскільки глибока і серйозна була робота вченого-початківця

і наскільки відповідально ставився до свого керівництва професор М. І. Новосадський. Інтереси

обох, до того ж, багато в чому співпадали: міфологія, релігія, література (Гомер, Гесіод, гімнічна

поезія, Есхіл), метрика, мова тощо.

...Додам також, що у О. Ф. Лосєва з М. І. Новосадським до смерті останнього зберігалися теплі,

дружні стосунки. Старому вчителеві молодого Лосєва не раз доводилося давати відгуки на

рукописи і книги свого учня в тридцяті роки, коли той повернувся після ув’язнення з Бєлбалтлагу,

не мав постійної роботи, а багато хто з колег і навіть колишніх друзів побоювався спілкуватися із

знаменитим ідеалістом.