Яновский Феофил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

і

бронхіальна астма, які можуть маскувати латентний чи затяжний туберкульоз легень. Це дало

підставу йому висунути концепцію: бронхіальна астма і емфізема легень, що можуть виникнути у

хворого туберкульозом, призводять до того, що він протікає менш активно, при цьому нерідко

виникає тенденція до розвитку фіброзу.

Варто зазначити, що важливим напрямом наукової діяльності Ф. Г. Яновського була й розробка

проблем захворювань нирок, перш за все функціональної діагностики, а також загальної терапії

ниркових хвороб.

Він дає нову інтерпретацію деяких симптомів, зокрема описує «осовілість» (особливий вид

психогенної апатії), яка спостерігається іноді раніше, ніж інші ознаки захворювання, і, напевно,

пов’язана з набряком мозку.

Яновським, крім того, написано чимало оригінальних статей з різноманітних питань клініки

внутрішніх хвороб. А ціла низка напрямів, що він їх вивчав, згодом виокремилися у самостійні

розділи медичної науки.

СВЯТИЙ ЛІКАР, з статті «Історія медицини Андріївського спуску» на інтернет-сайті ivf.com.ua Будинок №15 відомий киянам як «Замок Річард Левове Серце». Мав він у давнину й іншу назву:

«Будинок з привидами». Знавці розповідали, що почав будувати цей будинок, як «прибутковий» в

1902 році пан Орлов. Але під час його поїздки до Сибіру його вбили. Вдова довгобуд продала.

Далі продавали і перепродували будинок багато раз з тієї причини, що в ньому відбувалися якісь

незрозумілі явища. Хтось плакав, стогнав, завивав.

Ситуація прояснилася лише під час капітального ремонту. В трубах виявили шматки заліза, а в

печах вмуровані пляшки і яєчну шкаралупу. Під час осінніх і зимових вітрів ефект був

приголомшливий. Так майстри «віддячили» замовнику за недоплачені суми. Набагато пізніше тут

оселилися художники.

Поряд із «Замком Річард Левове Серце» невеликий будинок №17. Але це вже новий будинок із

старим номером. Тут жив і трудився знаменитий київський лікар – «Святий доктор», як його

називали, – Феофіл Гаврилович Яновський. Він нікому ніколи не відмовляв в допомозі, лікував

усіх – від багатих городян до найбідніших і знедолених. Понад те, часто залишав хворим свої

гроші на ліки.

СТРІЧКА БЛАГОРОДСТВА, з інтерв’ю С. Старченка Ю. Віленському «Донкіхоти ратної

медицини»

– Є ще одна стрічка благородства, що до останнього часу залишалася майже таємною, – це

госпіталь у період першої світової війни, – задумується Сергій Микитович. – Тут (у військовому

шпиталі – авт.) працювали видатні лікарі, наприклад, хірург і бактеріолог, фундатор Київського

товариства боротьби із заразними хворобами, професор Олександр Дмитрович Павловський.

Щелепно-лицьовий хірург Костянтин Прокопович Тарасов, до речі, батько актриси Алли

Тарасової. Хірург Михайло Михайлович Дітеріхс, що винайшов у той кризовий час свою

знамениту дерев’яну шину для іммобілізації кінцівки при вогнепальних переломах. Потім йому

довелося служити у Добровольчій армії.

Консультантами госпіталю були терапевт Феофіл Гаврилович Яновський і невропатолог Борис

Микитович Маньковський, а провідні хірурги університету і госпіталю Микола Маркіянович

Волкович й Олексій Петрович Кримов по черзі виїжджали на Південно-Західний фронт.

– Серед видань, запланованих до ювілею госпіталю радою музею на чолі з М. Бойчаком,

підготовлено рукопис книги «Військово-фельдшерська школа при госпіталі, 1838-1924 рр.». Деякі

ілюстрації, що є на цих стендах і, зрозуміло, призначені для книги, просто інтригують. Наприклад,

вихованцем цієї школи був Микола Щорс.

– На фотографіях можна побачити Павла Губенка (незабутнього Остапа Вишню), міністра в уряді

Української Народної Республіки Івана Огієнка (митрополита Іларіона), відомого оперного співака

Михайла Донця, поета Дем’яна Бідного.

Вдалося з’ясувати, що випускником школи у 1914 році був і Панас Петрович Любченко, глава

уряду Радянської України. Проте за тоталітарного режиму він довгі роки, навіть у згадках, був

«персоною нон грата».

Як бачите, з госпітальної шинелі вийшли чудові люди. Ось ще документальний зріз далекої епохи:

прийом веде Федір Чоботарьов, організатор зуболікарської амбулаторії при госпіталі. Він також

вихованець військово-фельдшерської школи, закінчив потім одонтологічний інститут. Його синові

академіку Дмитру Федоровичу Чоботарьову, відомому українському терапевту і геронтологу, йде

дев’яносто шостий рік. А