Жолобов Виталий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 1
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ЖОЛОБОВ Віталій Михайлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Льотчик-космонавт (35/78). Перебував у Космосі 49 діб 6 годин 23 хвилини 32 секунди.
З родини службовця. Батько, Жолобов М., – капітан пароплавства.
Народився 18 червня 1937 р. в с. Старій Збур’ївці Голопристанського району Херсонської області
СРСР (нині – Голопристанський район Херсонської області України).
Закінчив Азербайджанський інститут нафти і хімії ім. Азізбекова (1954-1959), Московську
військово-політичну академію ім. В. Леніна (1974).
Служив начальником машини інженерно-випробувальної команди (1959-1960), інженером-
випробовувачем 3-го відділу (1960-1981) полігону Капустін Яр, працював помічником з цивільної
оборони генерального директора Київського НВО «Маяк» (1983-1987), завідуючим лабораторією
скісного буріння об’єднання «Ноябрьскнафтогаз» (1987), начальником Ноябрської
аерокосмогеологічної партії (1987-1990), завідуючим кафедрою аерокосмогеології і геодезії
Інституту підвищення кваліфікації Мінгеології СРСР (1990-1992), головою спорткомітету
інноваційного об’єднання «Міраж» (1993), головою Херсонської обласної Ради народних
депутатів (1994-1995), головою Херсонської обласної державної адміністрації (1995-1996),
заступником генерального директора Національного космічного агентства України (1996-1997),
заступником директора ТОВ «Таврія-Імпекс ЛТД» (1997-1998), заступником генерального
директора ТОВ « Калита» (1998), президентом Аерокосмічного товариства України (з 2002).
Пройшов загальнокосмічну підготовку (1963-1965), а також підготовку за програмою «Алмаз»
(1966-1971).
Академік Транспортної академії України (1994).
Герой Радянського Союзу (1976).
Голова Всеукраїнського об’єднання «Слава».
Виконав один космічний політ на човні «Союз-21» (1976). Працював на орбітальній станції
«Салют-5». Політ було припинено достроково: за однією з версій, через проблеми у стосунках між
командиром і бортінженером.
Ж. – почесний громадянин міст Херсон, Гола Пристань (Україна), Калуга, Прокоп’євськ (Росія),
Цілиноград (Казахстан).
Серед друзів та близьких знайомих Ж. – В. Горбатко, В. Комаров, В. Севастьянов, Ю. Крикун, В.
Антонов, Є. Смірнов, Л. Каденюк, Я. Пустовий та ін.
***
ФІЛОСОФІЯ КОСМОСУ,
з життєвого кредо В. Жолобова
Тільки у Космосі цінуєш життя на Землі.
.
ЗБІГ ОБСТАВИН, зі спогадів В. Жолобова
У юності мені здавалося, що якщо я і стану військовим, то виключно офіцером флоту. Проте ще до
захисту диплома десять чоловік з мого курсу (і мене, зокрема) зарахували до кадрів Радянської
армії, і ми стали офіцерами.
Те, що потрапив до загону космонавтів, – теж елемент випадковості. Ми з товаришами по службі
збиралися виїжджати до Сталінграду, аби провести там відгули, накопичені за роботу, і по дорозі в
штаб зустріли посланця з відділу кадрів. Той сказав, що отримано наказ про відбір інженерів у
космонавти.
Чесно кажучи, серйозно я ніколи про це не думав, тому що у мене була нельотна спеціальність –
інженер, і не чекав навіть, що є шанс наблизитися до цієї професії. Та коли почув про наказ, пішов
у відділ кадрів і сказав, що теж хочу проходити комісію. Мені відповіли, що вже мало не
завершена підготовка списків, проте включили, оскільки я дуже прохав.
Зрозуміло, що тоді придатність до подібної роботи визначалася не тільки медициною, але й КДБ.
Моє минуле цю спеціальну службу повністю влаштувало. Зрештою вийшло, що з усіх
військовослужбовців моєї частини, хто подавав заяву, пройшов тільки я.
На медкомісії, яку належало пройти, перевіряли відповідність параметрів і здоров’я з критеріями, встановленими для польотів в космос. Все це здійснювалося у кілька етапів: спочатку в умовах
Капустиного Яру і розташованого поряд авіаційного гарнізону. Потім нас направили до Москви,
де ми проходили більш поглиблену медичну комісію. Далі була підсумкова комісія, котра
опікувалася і здоров’ям, і інтелектом кандидатів.
Разом зі мною медкомісію проходили ракетники: Кочемасов, який згодом став білоруським
генералом, Женя Смирнов, інші хлопці. Народу було багато (300 чоловік тільки з нашого
гарнізону).
У листопаді 1962 р. я пройшов основну медкомісію, потім другий етап, що складався з
центрифуги і якихось досліджень шлунку, а услід – мандатну комісію. На ній ставили запитання
технічного плану, а
Последние комментарии
1 день 8 часов назад
1 день 8 часов назад
1 день 9 часов назад
1 день 20 часов назад
1 день 21 часов назад
1 день 21 часов назад