Жолобов Виталий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

також перевіряли ерудицію. У її складі був В. Комаров, який пізніше став моїм

сусідом по сходовому майданчику. Мабуть, мої відповіді комісію задовольнили, і я був

затверджений як кандидат в космонавти.

У 20-х числах грудня мені сказали, щоб я повернувся на місце служби і чекав виклику. На початку

січня 1963 р. він надійшов. Я приїхав в ЦПК і, таким чином, став космонавтом...


БЕЗ ПРАВА НА АВАРІЙНЕ ПОВЕРНЕННЯ, з інтерв’ю В. Жолобова В. Рудюкові

– Чи був екіпаж захищений від ситуацій, які привели до загибелі ваших попередників?

– Кожен новий човен готували з урахуванням попередніх негараздів. Наприклад, в 1971 році

внаслідок розгерметизації загинув екіпаж Добровольського, Пацаєва, Волкова. Ми полетіли вже

удвох з Волиновим. Тому що місце третього зайняла вдосконалена система компенсації витоку

повітря, а ми в найризикованіші моменти польоту були зобов’язані надягати скафандри – при

виході на орбіту, при стикуванні, відстикуванні...

– Якщо не секрет, що за розвідувальні завдання ви виконували?

– Раніше не можна було говорити про те, що на «мирних» станціях знаходилася розвідувальна

апаратура. Її я й обслуговував на станції «Салют-5». Тепер про такі речі говорять відкрито, і

колишні наші супротивники чудово про все обізнані.

– Що за хворобу перешкодила продовжити політ?

– Ми з командиром часто говорили про те, що нас обох гнітить «голод» на земні пахощі. Це

відчуття не позначалося на нашій роботі, проте тиснуло на психіку. Якось ми так і сказали Землі.

Там вирішили, що завдання, в принципі, виконане і нас можна повертати додому. А оскільки в

середовищі космонавтів не прийнято говорити про слабкості командира екіпажа, всю «нудьгу» я

потім узяв на себе.

– ...Земля могла врятувати ваш екіпаж, якби щось трапилося на орбіті?

– Це зараз можна послати на виручку космічний човник, який пристикується до аварійної станції і

забере екіпаж. У наш час орбітальні станції мали лише один стикувальний вузол, і якби човен, на

якому ми прилетіли, виявився несправним, повернутися на Землю було б неможливо.


ПАРТІЯ НІВЕЧИЛА ДОЛІ, з статті А. Брусилової «Лише в космосі цінуєш життя на Землі»

У Підмосков’ї, в селі Зеленому, яке згодом було перебудоване в Зоряне містечко, в Центрі

підготовки космонавтів В. Жолобов пройшов дворічний курс. Польоти, стрибки, тренування,

барокамери, сурдокамери, центрифуги – все це, ніби густе решето, відсівало людей. Невелике

відхилення в показниках – і прощавай, про орбіту забудь.

Хтось ішов спокійно, хтось – не приховував відчаю, як наприклад, Буйновський, якого

«забракували» медики – організм Едуарда реагував на центрифугу, як тільки він до неї

наближався.

– А ось Едика Кугно, – зітхає В. Жолобов, відрахували за те, що на одному із занять маршалові, який викликав нас на відвертість, поставив крамольне питання: «Чому у нас тільки одна партія?».

УКРАЇНА ПАСЕ ЗАДНІХ, з інтерв’ю В. Жолобова «Аерокосмічному вісникові»

– Віталію Михайловичу, на вашу думку, наскільки сьогодні важлива пілотована

космонавтика і які її перспективи в Україні?

У сфері дослідження космосу більше використовуються машини, ніж люди. Але, по-перше, який

би автомат людина не сконструювала, все одно це плід її праці. По-друге, присутність людини

при проведенні експерименту на Землі чи в космосі хороша тим, що людина за необхідності може

відразу ж внести якісь корективи, що неможливе при роботі машин.

Орбітальні польоти – окремий випадок. Тут є певні завдання, котрі підвладні автоматам, проте є й

такі, де присутність людини украй необхідна.

На жаль, Україна ще дуже далека від подібних досягнень. Я не бачу ніяких планів на створення і

розвиток у нас власної пілотованої космонавтики. Надалі, якщо Україна захоче запустити в космос

свого космонавта, їй доведеться скористатися послугами трьох країн – Росії, США або Китаю.

Що стосується подальших перспектив пілотованої космонавтики, думаю, в майбутньому

дослідження «глибокого» космосу здійснюватимуться не окремо взятою країною, а міжнародними

корпораціями, оскільки це набагато дешевше і вигідніше. Не дарма останні декілька десятиліть

космічні екіпажі, які літають на орбітальні станції, складаються з космонавтів різних країн.

– Розкажіть про свій політ. На орбіті у вас була якась позаштатна ситуація, внаслідок чого

ваш екіпаж раніше повернули на Землю?