Цюрупа Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Хтось окропив з карафи Цюрупі обличчя. Він поворушився. Глибоке зітхання підняло груди. Він

опам’ятовувався. Його посадили на стілець. Він витер хусткою лице, вигляд у нього був

винуватий, збентежений.

– Наробив клопоту, зірвав засідання!

– Нарком продовольства непритомніє з голоду, – похитав головою Володимир Ілліч. – Важко ми

живемо. А все-таки казенне майно необхідно берегти, – сказав він Цюрупі. – Товариші, це казенне

майно вже дуже в поганому стані. Пропоную негайно відправити на капітальний ремонт.

ЧИСТІСІНЬКА ЛИПА, з статті А. Зоркого «Непритомність наркома»

У незабутньому 1918-му на засіданні Раднаркому раптом відчув запаморочення і знепритомнів

товариш Цюрупа – не якийсь там Троцький, а вірний ленінець, нарком продовольства. Лікарі

констатували – від систематичного недоїдання. Ленін страшно розхвилювався, негайно

запропонував підвищити платню наркомам, а Цюрупу відправити на відпочинок до села,

знайшовши йому персональну куховарку.

Цей жалісний епізод – нарком продовольства в голодному відпаді – увійшов до святців багатьох

історико-революційних кінострічок і спектаклів. Тим часом все це – чистісінька липа.

Грудна жаба, якою справді страждав і від якої згодом помер нарком продовольства, не має нічого

спільного з браком особистого провіанту.

Цюрупа забезпечував свої потреби в спеціальному кремлівському розподільнику. За ордером від 3

листопада 1920 року він поніс додому хліба і вершкового масла приблизно по 4 кілограми, сиру,

цукру, кави і мила – по 2, та на додачу 10 банок консервів... Наступного дня прихопив бідолаха ще

пуд хліба, 12 банок сардин, м’яса і яблук – по 4 кілограми, понад півтора кілограми сиру,

вершкового масла, не то лососевої, не те осетрової ікри, а крім того, цукру і чаю – так, дрібку

(«Російський архів», 1993 №3, стор. 232).

У СПАДОК ЗАЛИШИВ... КОНСТИТУЦІЮ, бувальщина

Опісля багато років після смерті батька Всеволод Олександрович Цюрупа, журналіст газети

«Ізвєстія», знайшов в домашній бібліотеці брошуру – текст першої Конституції першої в історії

людства держави трудящих. І на титульному листі прочитав чотири слова:

«Моїм дітям – замість заповіту. О. Цюрупа, 1920 р. Москва».