Публичные люди (том 3) [Николай Михайлович Сухомозский] (pdf) читать постранично

МИКОЛА СУХОМОЗСЬКИЙ
НАДІЯ АВРАМЧУК

Публічні люди
Короткий біо-бібліографічний довідник (XVII – перша половина XX ст.)

Том 3 (Л – П)

КИЇВ

ЛАВРЕНЬОВ Борис Андрійович
Національний статус, що склався у світі: російський.

Прозаїк, драматург, поет. Справжнє прізвище – Сєргєєв Б. А.
З інтелігентської родини. Батько, Сєргєєв А., – учитель.
Народився 5 (17) липня 1891 р. в м. Херсон Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 7 січня 1959 р. в м. Москва СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому
цвинтарі.
Закінчив 1-у Херсонську чоловічу гімназію (1910), юридичний факультет Московського
університету (1915).
Учасник 1-ї світової (1914-1918) і російської громадянської (1918-1920) воєн.
Працював секретарем редакції, заступником редактора фронтової газети «Червона зірка»,
заввідділом газети «Туркестанська правда».
Двічі лауреат Державної премії СРСР (1946; 1950).
Член літературної групи «Співдружність».
Друкувався в газетах «Туркестанська правда», «Червона зірка» журналах «Зірка», «Червоний
журнал для всіх», декадентському альманасі «Жнива».
Як поет дебютував у газеті «Рідний край» віршем (1911), а як прозаїк – оповіданням (1924).
Потім настала черга повістей «Вітер» (1924), «Сорок перший» (1924), «Розповідь про просту річ»
(1927), «Сьомий супутник» (1927), «Гравюра на дереві» (1928), «Розлом» (1927), «Ми житимемо!»
(1930), «Стратегічна помилка» (1934), «Велика земля» (1935), «Пісня про чорноморців» (1943),
«За тих, хто в морі!» (1945), роману «Крах республіки Ітль» (1925).
Перу Л. належать вірші «Казка вечірня», «Маки», «Лютий», «Мука світанку».
Після смерті Л. вийшло шеститомне зібрання його творів (1963-1965).
За повістю «Сорок перший» зняті однойменні художні фільми (1927; 1956).
Драма «Розлом» йшла в багатьох театрах СРСР і за кордоном.
У м. Херсон одній з вулиць, а також гімназії № 20 присвоєно ім’я Л. (1961).
В Херсонському краєзнавчому музеї відкрита меморіальна кімната письменника (1987).
У м. Севастополь ім’я земляка носить драматичний театр.
Письменники І. Вишневська і В. Кардін написали книги «Борис Лавреньов» (відповідно – 1962 і
1981).
Серед друзів та близьких знайомих Л. – М. Бурлюк, В. Шершеневич, Л. Зак, К. Большаков, С.
Третяков, Р. Івнєв, Е. Старікова та ін.

ЛАГОРІО Лев Феліксович
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник.
З дворянської родини. Батько, Лагоріо Ф., – неаполітанський віце-консул.
Народився 16 (28) червня 1827 р. в м. Феодосія Таврійської губернії Російської імперії (нині –
Автономна Республіка Крим України). За іншими даними, народився 17 (29) листопада.
Помер 9 (22) грудня 1905 р. в м. Петербург Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Закінчив Феодосійську гімназію, Петербурзьку академію мистецтв (1843-1850), стажувався в Італії
і Франції (1853-1860).
Почесний член Петербурзької академії мистецтв (1900).
Один з фундаторів Санкт-Петербурзького товариства художників (1890).
Кавалер малої срібної (1847), великої срібної (1848), малої золотої (1849), великої (1850) малої
золотої медалей Петербурзької академії мистецтв, ордена св. Ганни 3-го ступеня (1861).
У морських пейзажах особливе значення художник надавав передачі освітлення і повітряної
перспективи, поєднуючи безпосередність етюду з натури з штучністю колірних ефектів в
традиціях романтичного і академічного живопису.
Постійний учасник виставок Товариства російських акварелістів.
У Петербурзі мав персональну виставку (1893).

Серед найвідоміших доробків – «Транспортування льоду» (1849), «Гірське озеро» (1852),
«Краєвид на Неву і Петровську набережну з будиночком Петра I», «Нормандський берег», «На
острові Капрі. Рибальський будиночок» (усі – 1859), «Фонтан Аннібала в Рокка-Ді-Папа поблизу
Риму» (1860), «Північний пейзаж» (1872), «Батум» (1881), «Затока Золотий Ріг» (1883), «Місячна
ніч на морі» (1886), «Кавказький краєвид» (1889), «Гурзуф» (1890), «Історія штурму фортеці
Баязет», «Морський пейзаж з вітрильниками» (обидва – 1891), «Кавказька ущелина» (1893),
«Лафотенський острів» (1895), «На березі» (1899).
Пензлю нашого земляка належать полотна «Крим. Скелі Чернець і Діва», «Гірська річка», «Під
покровом дуба», «Корабель «Свята княгиня Ольга» біля берегів Криму», «Будиночок в саду»,
«Круча над річкою», «Краєвид на Аюдаг з Алушти», «Кримський пейзаж», «Хутір на острові».
Л. – також автор серії картин на сюжети російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
Нині доробки нашого земляка зберігаються в Донецькому, Харківському, Луганському обласних
художніх музеях (усі – Україна), державній Третяковській галереї, Центральному історичному
військово-інженерному музеї (м. Москва, РФ), музеї Олександра III (м. Санкт-Петербург, РФ),
обласному художньому музеї ім. В. Сукачова (м. Іркутськ, РФ), обласному художньому музеї (м.
Калуга, РФ), обласній картинній галереї ім. Б. Кустодієва (м. Астрахань, РФ), державній художній
галереї (м. Перм, РФ), музеї образотворчих мистецтв (м. Тюмень, РФ), державному істоpикоархітектурному і художньому