Лель №07_08 (12-13) [Сергій Чирков] (pdf) читать постранично

Український
еротичний Ясурнал

Маркіз де САД
БУДУАРНА ФІЛОСОФІЯ
ВСЕ ПРО СЕКС
ЖІНКИ В ЖИТТІ
ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША
ЩО ТАКЕ
СЕКСУАЛЬНИЙ АПЕТИТ
ЯК ПРИБОРКАТИ
МУЖЧИНУ

Сергій АСТАХОВ
О К С А Н А щ о с и л и клац ала на друкарській машинці. Роз­
дратування проступало в усіх її рухах. Лю та на себе та на весь
навколиш ній світ, вона не стеж ила за текстом і часто помиля­
лася. Розум іла, щ о акти їй повернуть на передрук, і тому була
готова зігнати лють на першому ж , хто заговорить з нею.
«А я шчяав, ти свіж іш а...» Ц е він сказав їй на прощання.
Наволоч! І чому вона тільки піддалась йому? Та й не так уж е
піддалась, адж е сам а хотіла, не варто самій собі брехати. «Ду-.
мав, ти свіж іш а...» Удар влучив просто в серце. Від цих слів
усе в душі завмерло, бридкий холод стис груди. Вона навіть ні­
чого не відповіла йому. І лиш е коли закрилися двері, знесилено
притисла чоло до холодної стіни. В голові була порожнеча.
Навіть плакати не хотілось.
Коли м инуло заціпеніння, підійш ла до дзеркала в передпо­
кої. Н авпроти стояла ф арбована білявка років тридцяти. Вона
сумно посміхнулася. Н і, десь тридцяти п ’яти. Темно-сірі очі,
красиво окреслений рот, м аленьке тендітне підборіддя. Косме­
тика вж е не приховує зморщ ок біля очей. Ось і по шиї побігли
перші складки. Щ е років п ’ять вваж атим уть цікавою. А потім?
Д ум ати про це не хотілось, але причепливе питання все частіше
заганяло її в глухий к ут...
— Привіт! Я к ж ивем ? — Н а порозі машбюро стояв Олег —
високий, ш ирокоплечий хлопець, власник красуні-друж ини та
двох малюків.
— Я к і раніш е. Т и щ о, сказився від неробства і прийшов
іншим заваж ати?
— Н авіщ о ж так різко, мадам? Я , між іншим, маю палке
баж ання розвіяти ваш всесвітній психоз.
— Д и ви , як турбуєш ся. К ращ е катай звідси, тут і без тебе
нудить.
— Курити будеш?
— Д авай.
Х орош ий, в принципі, хлопець. Якби не діти, аліменти...
Я кось на одній з п ’янок вона набалакала йому, що хотіла б мати
від нього дитину. Але щойно переконалася в реальності пер­
спективи набути вже через вісім місяців зарюмсане чадо,
мерщій рвонула до лікарів — куди з ним потім? Операція про­
йш ла вдало. Олег заливав лікарів коньяком — рятував свій
сімейний затиш ок. Н адалі були обережніш ими.
У крихітній кімнатці машбюро плавав блідий дим. Олег
уваж но стеж ив за Оксаною. Роздратована. Або не має з ким
спати, або ж посварилася з М аксимовичем. Цікаво, вони й
справді не підозрюють, що про їхні стосунки знає весь відділ?
«Іване М аксимовичу, все надруковано».— «Спасибі. Ви, Оксано
Леонідівно, дуж е ласкаві до мене. Зал и ш те...» Ш еф водить
дівку за носа — це ясно, а ось чого вона його терпить?
— С лухай, у мене сьогодні щ ось таке, як день народження.
— Вітаю. Будь вічно здоровий.— Оксана тонким пальчиком
збила попіл на аркуш паперу.
— Відзначимо після роботи. Точніш е, як завж ди, на її
фінальній стадії. Запрош ую й тебе.
— Спасибі. Н е знаю , чи буду.
— О ксаночко, що ж це за свято без тебе? Зроби мені сюр­
приз — о сімнадцятій зазирни до великого кабінету.
— Н е хочу обіцяти.
Виходячи, Олег виріш ив, що вона все одно прийде: адж е ж
Ш еф не пропустить нагоди випити за чуж ий кошт.
Щ ойно причинилися двері, задзвонив телефон.
— О ксано, в П етрова якийсь ювілей. Зорганізуй пляшку про
зап ас,— пішли короткі гудки.
Щ о за життя! О ксана лю то кинула в куток недокурену ц и ­
гарку. К ож ен тільки й норовить наплювати в душу!
О ксана Ярмак щ е підлітком знала собі ціну. Єдина донька
зам ож них батьків ні в чому не знала нестатків, вдягалася за ос­
таннім віянням західної моди. Відповідне оточення — молоді
ю ристи, студенти престиж них вузів, спортсмени. Всі вони од­
ностайно і друж но оцінили цю дівчину і вились довкола неї, як
метелики над квіткою. Т а й було від чого. Ю на, струнка, сим­
патична, вона вміла підтримати мудру розмову і прикинутись
дурненькою , коли цього потребував співрозмовник. Супутника
життя О ксана вибирала скрупульозно, щоб не сказати придирливо. С таралися й батьки: на їхню думку, наречений коли й
не мав бути принцем , то принаймні спосіб життя для їхньої
доньки мусив забезпечити на належ ному рівні. Когось
відкидали, хтось ішов сам. Д івча росло примхливе,
знаю чи, що чоловіків усе одно більше, ніж ж і­
нок, і вибирати буде з кого. А невинність
втратила здуру. Н а пляж і випи­
л а в м ай ж е незнайомій
компанії. Збираю чись

ЗОЗУЛЯ

<
00
U
СІ
ш
00

СІ

т
сгт-

З
Я

УСІХ
МАТЕМАТИЧНИХ
ФІГУР
ПЕВНО Н А Й Б ІЛ Ь Ш Е ЛЮБЛЮ
Т Р И К У Т Н И К М А Й Ж Е ТАКИЙ
ЯК У Т Е Б Е
КОЛИ
Я ДО
Т О Р К А Ю С Ь ДО Н Ь О Г О
Т И Б Л А Г А Л Ь Н О ДИ
В И Ш С Я НА М Е Н Е
І В НЕСТЯМІ
ЗАПЛЮЩ УЄШ
ОЧІ ЩОБ НЕ
БАЧИТИ
НІ ЧО
ГО
0

V

AM

*

а
<
х
с

а
<
х
о

о
а;

БУДНИК
Андрій

BUDHICK
Andrey

Ш І
*

'

-

Із серії «ДИВНІ
ПРИСТРАСТІ...
К о м п о зи ц ія

N9