Гола економіка. Викриття нудної науки [Чарльз Вілан] (fb2) читать постранично

Чарльз Вілан Гола економіка. Викриття нудної науки

Слова визнання для «Голої економіки» Чарльза Вілана

Я рекомендую цю книгу всім, хто хоче краще розуміти основи економіки з найменшими зусиллями і найбільшим задоволенням.

Ґері Бекер, Нобелівський лауреат з економіки 1992 року

Я буквально проковтнула «Голу економіку» від першої до останньої сторінки. Нарешті економіст заговорив до мене моєю мовою! Тепер я можу розуміти не лише значення всіх тих абревіатур, про які досі лише здогадувалася, але й те, як інститути й поняття, які вони пропагують, можуть вплинути — і дійсно впливають — на моє життя. Браво, Чарльзе Вілан, Ви зробили неможливе: перетворили вивчення економіки на захопливу, докладну й дуже веселу розвагу.

Дебора Копакен Коґан, авторка книжки «Shutterbabe: Adventures in Love and War»

Від простого попиту і пропозиції до значно важчих понять у монетарній політиці — ця книга здатна пояснити нашу глобалізовану економіку весело й на одному подиху.

Book Magazine

Перекладає загадковий і часом незбагненний жаргон професійного економіста мовою, доступною допитливому, хоча й роздратованому мирянину… Просто, лаконічно, інформативно й дотепно.

Chicago Tribune

За якихось декілька уроків… Вілан може навчити найнеосвіченішого читача мислити, як економіст.

Kirkus Reviews

Робить економіку доступною, зрозумілою та привабливою… Простота викладу у Вілана не приховує явної закритості складних тем, таких як відносний добробут, глобалізація та важливість людського капіталу. Він дотепно показує: попри те, що економічні наслідки можуть бути глобальними, вони є ще й частиною нашого щоденного життя.

Publishers Weekly

Ліа присвячую

Передмова

Вважається, що шотландець Томас Карлайл понад сто років тому приклеїв науці про економіку^[1] ярлик «суперечливої науки», адже вона здавалася нудною, нецікавою, заплутаною і сповненою висловів на кшталт «з одного боку, з іншого боку». Справді, Гарі Трумен сказав, що для уникнення непорозумінь йому потрібні «однобокі економісти». Насправді Карлайл мав на увазі дещо зовсім інше. Він нагадав нам, що дефіцит проникає скрізь, — нам доводиться обирати між суперечливими задоволеннями, скрутою сьогодні та скрутою завтра, а також між суперечливими цінностями й цілями. А найбільше суворий шотландець наголошував на тому, що все має свою ціну і нічого не можна отримати без праці й відданості.

Чесно кажучи, багато хто вважає, що економіка й економісти — нудні в побутовому сенсі або взагалі відсталі. Є таке твердження: «Економіст — той, хто добре розуміється на цифрах, але не має здіб­ностей, щоб стати бухгалтером».

Негативний образ економістів значною мірою виник через їхній потяг до заплутаної мови, постійного використання загадкових діаграм і складної математики. Ба більше, вони часто не визнають, що чогось не знають.

Чому ж економіка стала мішенню стількох жартів, і чому в багатьох студентів скляніють очі, коли їм доводиться вивчати курс економіки? Я гадаю, причина цього — що економісти загалом не вміють нормально писати, а більшість економічних текстів надто покладаються на алгебраїчні маніпуляції та складні діаграми. Крім того, мало хто з економістів здатен зробити економічний аналіз захопливим чи показати його стосунок до щоденного життя. Пропонована книга Чарльза Вілана змінює це все. Вілан має антимідасівський дотик^[2]. Коли він торкається золота, то перетворює його на життя.

Це справді унікальна книга. У ній немає рівнянь, незрозумілого жаргону і незбагненних діаграм. Хоча рівняння й діаграми цілком можуть пояснювати численні економічні поняття, Вілан показує, що їх можна звести до звичної мови. Він розбирає економіку до її основ. Він показує, що термін «зрозумілий економіст» — це не оксюморон.

На цих сторінках ми побачимо, як часто незаслужено критикують економістів. Економічний аналіз — важка і складна галузь, у багатьох випадках складніша, ніж аналіз у природничих науках. Фізика може елегантно пояснити прості обмежені системи, як, наприклад, планети, що обертаються навколо Сонця, чи електрони — навколо ядра атома. Однак навіть природничі науки мають труднощі з розумінням природи цих явищ. Хорошим прикладом є прогноз погоди. Попри складні супутникові спостереження й витончені моделі прогнозування погоди, метеорологи часто не можуть досягти чогось кращого, ніж