19 коп.

ДЛЯ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Кордюкова Светлана Анатольевна

ЕДИНИЦЫ, НУЖНЫЕ ВСЕМ

Редактор В. Л. Н1коленко 

Художній редактор Д. П. Присяжнюк 

Технічний редактор В. І. Дмухар 

Коректор А. В. Безноско

Здано на виробництво 17. X. 1974 р. Підписано до друку 13. ХП. 1974 р. Формат 70Х90’/16. Папір друк. Кв 1. Фіз. друк. арк. 5,5. Обл.-вид. арк. 4,63. Умови, друк. арк. 6,43. Тираж 65 000. Зам. 1250. Ціна 19 коп. БФ 38730. Видавництво «Веселка». Київ, Басейна, 1/2. Книжкова фабрика «Атлас» республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Львів, Зелена, 20.

      

Оглавление

ПРО ЩО ЦЯ КНИЖКААЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК

Пометки

Обложка

Unknown
Начало

Переклад з російської М. Матрохіна

Малюнки В. Ігнатова

ВИДАВНИЦТВО ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ВЕСЕЛКА» Київ 1975

531.7 К66

Перекладено за виданням: С. Кордюкова, Единицы, нужные всем. Издательство «Детская литература», Москва, 1972.

© Видавництво «Веселка», 1975 р., переклад на українську мову, їз амінами та доповненням; Ілюстрації.

ПРО ЩО ЦЯ КНИЖКА

Ця книжка — про одиниці. Про одиниці, якими вимірюють час, довжину, вагу...

Слово «вимірювання» ми вимовляємо не дуже часто. Однак самі робимо вимірювання щодня. Часу — коли дивимось на годинник. Ваги — коли купуємо хліб, масло або цукор. Об’єму — коли просимо налити півтарілки супу чи кладемо три грудочки цукру в чай. Без вимірювань неможливо жити. А працювати й поготів. Щоб спорудити будинок, навіть найпростіший, треба виміряти землю, на якій він стоятиме, колоди, дошки і ще багато чого іншого.

А щоб зробити машину? Тут вимірювань іще більше — кожен гвинтик, кожен отвір мають бути певного розміру.

Спочатку їх розраховує інженер, а потім точнісінько такими їх виготовляє з металу робітник.

Будь-яке діло починається з вимірювань.

Одиниць вимірювань дуже багато. Насамперед тому, що ними вимірюють різні величини: і довжину, і вагу, і час, і теплоту, і електрику, і світло. Багато величин і багато одиниць.

Але й для однієї величини не можна обійтися однією одиницею. Ось, наприклад, довжина. Одна річ — довжина гвинтика в годиннику, інша — довжина будинку або залізниці від Москви до Владивостока. Вимірюють їх, звісно, різними одиницями: гвинтик — міліметрами, будинок — метрами, а залізницю — кілометрами. А вагу? Її також вимірюють і грамами, і кілограмами, і тоннами.

Нині ми користуємося багатьма одиницями. Однак і довжину, і вагу люди вимірювали з давніх-давен, задовго до появи метрів і кілограмів.

Якими ж одиницями користувалися тоді?

В різні часи і в різних країнах — різними. За довгі віки одиниць вимірювання змінилося дуже багато... Деякі вмерли сотні років тому. Інші дожили до двадцятого століття.

Існує багато найрізноманітніших одиниць. Деякі з них знають тільки фізики та інженери. Деякі пам’ятають лише історики. Проте є одиниці — і сучасні й старовинні,— без яких не може обійтися жодна людина. Це ті, якими вимірюють довжину, вагу, час. Одиниці, потрібні всім. Саме їм і присвячується ця книжка.

АРШИН — старовинна одиниця довжини. Прийшов аршин на Русь 500 років тому разом з купцями з далеких східних країн.

Купці привозили не бачені до того тканини. Найтонший китайський шовк. Виготовлену із справжніх золотих і срібних ниток важку індійську парчу. Оксамит і тафту, заткану квітами і драконами,— з Персії. Вони привозили в своїх тюках неоціненні витвори мистецтва, виготовлені руками народних умільців. Нині ці тканини і пошитий з них царський одяг зберігаються в музеях. Вони й зараз вражають своєю пишнотою не менше, ніж 500 років тому.

Але 500 років тому купці ними торгували, і їх доводилося відміряти. Як же це робилося? В наших крамницях користуються дерев’яними метрами.

Купці обходилися без метрів: тканину натягували на власну руку, до плеча. Це й