Новицкий Орест [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 1
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
НОВИЦЬКИЙ Орест Маркович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Філософ, психолог, історик психології. Перший професор філософії Київського університету св.
Володимира (1837).
З дворянської родини. Батько, Новицький М., – священик.
Народився 25 січня (6 лютого) 1806 р. в м. Новограді-Волинському Волинської губернії Російської
імперії (нині – районний центр Житомирської області України). За іншими версіями, в
волинському с. Пилипи чи навіть на Київщині.
Помер 4 (16) червня 1884 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України). Похований на
цвинтарі Києво-Флоровського жіночого монастиря.
Закінчив Острозьку семінарію (1816-1824), Київську духовну академію (1827-1831).
Працював викладачем Полтавської духовної семінарії (1831-1834), Київських духовної академії і
університету св. Володимира (1833–1850), цензором (1850-1863), головою Київського цензурного
комітету (1863-1884).
Як філософ дебютував працею «Про духоборів» (1831).
Потім настала черга наступних доробків: «Про первинний переклад Святого письма слов’янською
мовою» (1837), «Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв’язку з розвитком
язичницьких вірувань» (1860-1861), «Нарис індійської філософії», «Духоборці. їх історія і
віровчення» (1882).
Перу Н. належать підручники «Керівництво з досвідної психології» (1840), «Керівництво з логіки»
(1841), «Стисле керівництво до логіки з попереднім нарисом психології» (1844), а також промова
«Про закиди щодо філософії у теоретичному і практичному відношенні, їх силу і значущість»
(1837).
Серед друзів та близьких знайомих Н. – Є. Болховітінов, О. Беретті, В. Антонович, М. Драгоманов,
О. Кістяківський Ф. Панченко, В. Познанський, Ф. Лебединцев, Т. Рильський, П. Житецький, П.
Чубинський та ін.
***
БЕЗ ФАНАТИЗМУ,
з наукового кредо О. Новицького
Фанатизм у галузі науки ще менше може бути виправданий, ніж у справах релігії.
ФОТОГРАФ ДУШІ, з автобіографії О. Новицького
Разом з М. Ге жив і його репетитор католик Ізбицький Остап. Того часу Ізбицький жив у Києві,
вже скінчивши університет, а опісля він склав іспит на магістра, прийняв православ’я, вступив до
Московської духовної академії на богословський курс, прийняв чернечий постриг і в сані
архімандрита помер в Іркутську.
Ось оцей Ізбицький, скінчивши університетське навчання, пішов до помічника куратора шкільної
округи з проханням дати йому яку-небудь посаду в гімназії. Коли його не було, Ге у своїй кімнаті
на стіні, що, як тоді велося, була пофарбована олійною фарбою, вугіллям намалював з одного боку
Ізбицького з проханням у смиренному й прихильному вигляді, а з другого боку – помічника
куратора в його гордій начальницькій позі. В цьому нашвидку зробленому ескізові, що довго
зберігався на стіні, юний талант надзвичайно влучно виявив не тільки зовнішні риси його, а й
характер самої душі його, оскільки вона відбилася в зовнішності.
Можна сказати, що Ге на цей раз показав себе фотографом не тільки тіла, а й душі, наскільки це
було можливо у швидкому начерку вугіллям.
В ІНШОМУ СВІТЛІ, зі спогадів М. Чалого
Лекції Ореста Марковича з психології, логіки і стародавньої філософії принесли безсумнівну
користь нашому розумовому розвитку. Читання його відзначалися неабиякою ясністю і повністю
викладу і містили у собі великий інтерес для слухачів.
...Прослухавши у нього курс психології і логіки у перші два роки, ми непомітним чином відчули
себе здатними розуміти філософські твори і розмірковувати про абстрактні предмети з логічною
послідовністю. ...Багато чого нам з’явилося в іншому світлі і в науці, і в житті.
ПЕРШИЙ РОСІЙСЬКИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ТВІР, з оцінки діяльності О. Новицького Г.
Шпетом
Новицький, не засвоївши інших тенденцій гегелівської філософії, цілковито усвідомлює найвищу
ідею про те, що протилежність і боротьба є сутністю самої свідомості, що кожна ідея може бути
осягненою лише у своєму вичерпному розвитку і в контексті цілого, що весь цей розвиток –
внутрішньо необхідний, що філософія – істинна в цілісному русі думки, а не в якій-небудь
системі, якою б широкою не видавалася остання.
...Перший російський філософський твір («Про закиди щодо філософії у теоретичному і
практичному відношенні, їх силу і значущість» – авт.), написаний зі справжнім філософським
Последние комментарии
1 день 21 часов назад
1 день 21 часов назад
1 день 21 часов назад
1 день 21 часов назад
2 дней 25 минут назад
2 дней 29 минут назад