Велланский (Кавунник) Даниил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">Трансценденталізм у шеллінгіанців відійшов на другий план. У Велланського, услід за його

реалістичним тлумаченням Шеллінга, на першому плані залишається філософія природи, яка

реалістично ж розуміється. Проте не слід зменшувати значення загальнофілософського матеріалу

у Велланського – він все ж таки, за суттю, трансценденталіст (у дусі «системи тотожності»

Шеллінга).

В його творах можна побачити досить послідовний нарис гносеології і метафізики. Велланський

захищав синтез умогляду й досвіду: «Умоглядне й емпіричне знання, – писав він, – однобічні, і

кожне окремо неповне… Споглядання, за всіх своїх переваг, недостатнє без емпірії».

У іншому місці Велланський пише, що завдання науки полягає не в емпіричних «тлумаченнях

окремих предметів», а в пошуках загальної єдності в природі.

НАУКА РОЗУМУ, з статті «Велланський Данило Михайлович» на krugosvet.ru

Платонізм грав істотну роль в натурфілософських побудовах самого Велланського. Він визнавав

«абсолютну суть світу» («ідеальний дух»), що розкривається в різноманітті явищ дійсності і

визначальну закономірність зв’язків і відносин цих природних явищ («загальне в природі існує не

лише як ідея як така, але й як зв’язок речей, як їх закон»).

У пізнанні, за Велланським, вирішальна роль належить інтелектуальній інтуїції, яка в усіх

відношеннях перевершує плотські спостереження і емпіричний досвід. Причому учений, критично

оцінюючи емпіризм, мав на увазі саме наукове пізнання і перш за все пізнання світу органічної

природи. Він стверджував, що в дослідженні «фізіологічних предметів» «ніякі досліди не надають

справжньої допомоги». Необхідно прагнути до збагнення універсальної єдності світу і на цьому

шляху спиратися на розум і інтелектуальну інтуїцію.

У тлумаченні природних процесів Велланський широко використовував принцип подібності,

виявляючи, наприклад, «спорідненість» в будові фізіологічних систем різних живих організмів і

навіть в життєдіяльності тварин і русі планет. Філософія, за Велланським, є «наукою розуму», а її

завдання полягає в поясненні «суті загального життя».

ЖИТТЯ ВИНИКЛО БЕЗ БОЖОГО ВТРУЧАННЯ, з розвідки В. Кременя «Соціальні ідеї

Данила Кавунника-Велланського»

Данило Кавунник-Велланський не лише популяризатор шеллінгіанства, кантіанства, а й

оригінальний вчений. Його учення про людину розумну стало викликом лівому крилу

французького просвітництва і, зокрема, вченню про природне право.

Замість дослідження вічної і незмінної суті людини, яка у своєму розвитку проходить ряд

історичних стадій, Данило Кавунник-Велланський фактично звів суть людини до суті багатства,

його нагромадження. Виступаючи прихильником деїзму, тобто релігійно-філософського вчення,

що допускало існування бога лише як першопричину світу і невизнання його впливу на розвиток

природи і суспільства, Данило Кавунник-Велланський вважав, що «Бог створив світ; але не

втручається в закони природи, кожний дбає тільки про себе, веде до неминучого щастя найменшої

кількості людей».

Спроби провести або уточнити розмежування між неживою і живою природою ведуть до того, що

людина неминуче зустрічається з питанням про походження життя на Землі. Для релігійного

світогляду виникнення життя на Землі стало одним з найпереконливішим свідченням творення

світу у відповідності з божественним задумом і, вдаючись до природознавства, Данило Кавунник-

Велланський намагається довести, що виникнення життя на Землі є закономірний результат

попередньої еволюції планети, що не вимагало втручання зовнішньої волі і визначити необхідні і

достатні умови, а також послідовні стадії діалектичного стрибка від неживої природи до

початкових форм життя. Кожний організм – це згусток, де концентрується речовина, енергія та

інформація. Їх запаси організм поповнює з навколишнього середовища, де вони перебувають в

більш розсіяному і менш упорядкованому вигляді. Організм переробляє всі ресурси, переводячи їх

в якісно повне більш організоване становище.

Взаємодія організму з навколишнім середовищем і є, на думку Данила Кавунника-Велланського,

потоком життя.

ТИСЯЧА РУБЛІВ ЗА ЛЕКЦІЮ, з енциклопедії «100 великих лікарів»

У 15-річному віці Данило вступив в Київську Духовну академію. Перші роки навчання він

перебував у стані релігійної екзальтації: мріяв бути архієреєм і так багато молився і так