Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія. [Валентина Скляренко] (pdf) читать постранично

-  Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія.  (и.с. Дитяча Енциклопедія) 9.27 Мб (скачать pdf) (скачать pdf+fbd)  (читать)  (читать постранично) - Валентина Скляренко

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


Настройки текста:




Вступ
Науки виникають не самі по собі. Вони з’являються внаслідок необхідності вирішення тих чи інших проблем, що постають
у процесі розвитку людства. Наука чимдалі більше впливає на
життя людей. Сьогодні науково-технічний прогрес торкнувся
практично всього людського буття. Нашим сучасникам часом
іноді важко уявити, як саме відбулося відокремлення науки із
загального процесу пізнання людством навколишньої природи,
опису й констатації певних явищ. Формулювання закономірностей існування різних природних явищ, їхній розвиток, створення численних теорій і гіпотез — процес багатовіковий. Тисячі
геніальних учених присвятили своє життя тому, щоб розкрити
всі загадки навколишнього світу й підняти цивілізацію на су-

3

часний рівень. І цей процес триває, наші знання розширюються
і поглиблюються.
Але в усіх галузях науки існують відкриття, які докорінно змінили уявлення людства про причини тих чи інших явищ. Пізнання природи — справа не тільки занурених у свою науку одинаків.
Успіхи в науці завжди значною мірою залежали і від діяльності
великих груп маловідомих або навіть зовсім забутих дослідників.
Ніхто вже не згадає, хто винайшов колесо або хто першим помітив, що ковкість металів залежить від нагріву. Це ж було так давно. Проте історія зберегла й тисячі імен першовідкривачів. Лише
для того, щоб бодай хоч коротко перелічити всіх дослідників і їхні
відкриття, потрібен був би не один том. Однак автори цієї енциклопедії і не прагнули охопити все. З усіх наук перевага була віддана природничим наукам, на яких базуються закони світобудови.
Так, читач зможе довідатися про наукові відкриття в таких
природничих науках, як математика, фізика й астрономія, хімія,
біологія й медицина, геологія. Щоб ознайомитися з відкриттями у
інших галузях науки, ви можете звернутися до енциклопедій, що
вже вийшли у видавництві «Фоліо», — «Підводний світ», «Географічні відкриття», «Історія речей», «Інформатика» тощо.
Колись Архімед урочисто вигукнув: «Еврика!», у такий спосіб
сповістивши світу про своє велике відкриття. Звичайно, можна
по-різному виявляти емоції в подібних випадках, але, поза всяким сумнівом, незаперечним є одне: протягом століть у людства
було чимало підстав для такого вигуку. І кожен новий день — це
нові наукові гіпотези й досягнення. І можливо, комусь із вас, юні
друзі, пощастить додати нові рядки у вічну книгу про наукові
відкриття.

Математика — це наука про кількісні співвідношення і просторові форми існуючого світу. Назва цієї галузі знань походить
від грецького слова «матейн» — вчитися, пізнавати. Давні греки
взагалі вважали математику («математіке») і науку («матема») синонімами. Але існує ще й інше, простіше пояснення слова «математика»: грецькою «матема» означало ще й врожай, збір врожаю.
Зібравши врожай, греки мали оцінити результати своєї праці, а
для цього треба було насамперед навчитися рахувати. Найпростішою частиною давньої математики є арифметика, що грецькою
означає «мистецтво лічби». І нині, навіть у цивілізованих країнах,
люди можуть прожити, не вміючи ані читати, ані писати, але уміння рахувати, або хоча б тільки складати, потрібне обов’язково.
Математику зазвичай відносять до точних, а не природничих наук. Вона є найважливішим інструментом багатьох галузей
знань, адже будь-яка з природничих наук починається зі спостережень та збирання фактів. Математика допомагає упорядкувати
розрізнені факти. Однак сама вона не є частиною природи.
Започаткувавши розвиток з понять про числа і найпростіші
геометричні уявлення, сьогодні математика глибоко проникла в
усі галузі науки, техніки і в усе наше життя. Без неї неможливо
уявити існування фізики й механіки, хімії та економіки і навіть
біології та медицини. Математика оперує аксіомами, формулами,
теоремами, на яких базуються інші науки. Вона є однією із найголовніших наук.

З глибини далеких тисячоліть
Люди почали рахувати задовго до того, як з’явилася писемність. Математичні знання використовувалися в далекому минулому для розв’язання повсякденних задач, і тому саме практика
значною мірою керувала всім подальшим розвитком математики. Датський фізик Нільс Бор казав, що саме математика є чи7

мось значно більшим,
ніж просто наука, бо
вона є мовою науки.
І справді, математика
стала для багатьох галузей знань не тільки
знаряддям кількісного
обрахунку, але ще й
методом точного дослідження та засобом
чіткого формулювання
понять і проблем.
Найдавнішою математичною діяльністю була лічба. Вона
була необхідною, щоб
стежити за поголів’ям
худоби й вести торгівлю. Деякі первісні
племена підраховували кількість предметів,
зіставляючи різні частини свого тіла, головним чином пальці
рук і ніг. Наскельний малюнок, що зберігся до наших часів від
кам’яного віку,