Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія. [Валентина Скляренко] (pdf) читать постранично, страница - 128

замислювалися.
Вернадський показує, що з переходом до
ноосфери людина виступає вже не як Homo Отже, ідеї та застереSapiens (людина розумна), а как Homo Faber ження
Вернадського
(людина-творець).
виявилися пророчими.
Праця «Наукова думка як планетарне
явище» мала стати частиною головної
фундаментальної роботи Вернадського
«Хімічна будова біосфери Землі та її
оточення». Вчений так і не встиг закінчити її.

315

Для нормального існування
ноосфери в майбутньому Вернадський говорив про багато
умов, серед яких були й такі:
вихід людини в космос (тоді
це було сміливо), рівність всіх
людей, свобода наукових думок, виключення війн із життя
суспільства. Таким чином, він
сягає філософських висот у цьому питанні.
Про ноосферу писав і учень
Вернадського Олександр Ферсман (1883—1945). Він був геологом і вивчав геологічну роль
людини. Мабуть, з погляду
своєї професії він оцінював
Îëåêñàíäð Ôåðñìàí
проблему з суто практичної
точки зору — що і як змінила
діяльність людини. Ферсман, можливо, трохи відійшов від філософського наповнення, яким так вражають роботи Вернадського.
У своїй праці «Геохімія» цей вчений дав характеристику геохімії
техногенезу, тобто технічній діяльності людини. З процесами
природи він порівнює не діяльність розуму, наукової думки, а
простіше — господарську та промислову діяльність людини. Про
біосферу, що піддається такому впливу, він говорить більше як
про техносферу — як про галузь технічної діяльності людини.
Однак, хоч би як розвивали ідеї великого Вернадського, його
застереження щодо використання наукового потенціалу залишаються актуальними. Адже Земля — наш рідний дім, і треба, поперше, ретельно його вивчати, а по-друге, бути обережним у своїй
здатності змінювати його. Він великий і сильний, але, разом з
тим, такий тендітний…

Література
1. Àãåêÿí Ò. À. Звезды, галактики, Метагалактика. М.: Наука, 1970.
2. Àçèìîâ À. Вселенная: Пер. с англ. М.: Мир, 1969.
3. Àëüâåí Ã. Миры и антимиры: Пер. со швед. М.: Мир, 1968.
4. Áàáèé Ò. Ï., Êîõàíîâà Ë. Ë., Êîñòþê Ã. Ã. и др. Биологи (биографический
справочник). Киев, 1984.
5. Âàí-äåð-Âàðäåí Á. Ë. Пробуждающаяся наука. Математика Древнего
Египта, Вавилона и Греции. М., 1959.
6. Âîðîíöîâ-Âåëüÿìèíîâ Á. À. Очерки о Вселенной. М.: Наука, 1969.
7. Äààí-Äàëüìåäèêî À., Ïåéôôåð Æ. Пути и лабиринты: Очерки по истории
математики. М.: Наука, 1986.
8. Çàáëóäîâñêèé Ï. Å. История медицины // Заблудовский П. Е. Методическое пособие. М.: Медицина, 1998.
9. Çèãåëü Ô. Þ. Невидимый космос. М.: Детская лит., 1970.
10. История биологии с древнейших времен до начала ХХ века / Под ред.
С. Р. Микулинского. М., 1972.
11. История биологии с начала ХХ века до наших дней / Под ред. Л.Я. Бляхера. М.: Высш. шк., 1975.
12. Êàðïîâ Â. Ï. Гиппократ. М.: АСТ, 1994.
13. Êèðèëèí Â. À. Страницы истории науки и техники. М.: Наука, 1989.
14. Êîìàðîâ Â. Í. Увлекательная астрономия. М.: Наука, 1968.
15. Êîðëèññ Ó. Загадки Вселенной: Пер. с англ. М.: Мир, 1970.
16. Ïåðåëüìàí ß. È. Занимательная астрономия. М.: Наука, 1966.
17. Ïåòðîâ Á. Ä. От Гиппократа до Семашко: преемственность идей. М.:
Медицина, 1990.
18. Ïîëÿíñêèé Þ. È. Клеточная теория — история, современность, перспектива. М., 1989.
19. Ñîðîêèíà Ò. Ñ. История медицины. М.: Медицина, 1988.
20. Ôîëòà. ß., Íîâû Ë. История естествознания в датах. М.: Прогресс, 1987.
21. Õîéë Ô. Галактики, ядра и квазары: Пер. с англ. М.: Мир, 1968.
22. Öåñåâè÷ Â. Ï. Маяки Вселенной. Киев: Наук. думка, 1968.
23. Энциклопедический словарь юного астронома. М.: Педагогика, 1986.
24. Энциклопедический словарь юного биолога. М.: Педагогика, 1986.
25. Энциклопедический словарь юного математика. М.: Педагогика, 1985.
26. Энциклопедический словарь юного физика. М.: Педагогика, 1991.
27. Энциклопедический словарь юного химика. М.: Педагогика, 1990.
28. Þøêåâè÷ À. Ï. История математики в средние века. М.: Высш. шк.,
1961.

ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................................... 3
Ðîçä³ë ². Íàéòî÷í³øà íàóêà ........................................................................... 7
З глибини далеких тисячоліть ...................................................................... 7
Спадкоємці Евкліда ..................................................................................... 17
На підступах до сучасної математики........................................................ 25
Стрімкий рух у сьогодення ......................................................................... 29
Ньютонова революція в науці .................................................................... 34
Найновіші сторінки в математиці .............................................................. 40
Ðîçä³ë ²². Âåëèêà åêñïåðèìåíòàòîðêà .......................................................... 55
Народження фізики..................................................................................... 56
Хронологія розвитку культури й фізики .............................................. 57
Класична фізика .......................................................................................... 76
«Механе» — мистецтво побудови машин ............................................ 76
Все почалося з лінзи .............................................................................. 87
Закони «теплої сили» ............................................................................. 96
Той, що у дроті сидить .........................................................................100
Сучасна фізика