Первый признак псевдонаучного бреда на физмат темы - отсутствие формул (или наличие тривиальных, на уровне школьной арифметики) - имеется :)
Отсутствие ссылок на чужие работы - тоже.
Да эти все формальные критерии и ни к чему, и так видно, что автор в физике остановился на уровне учебника 6-7 класса. Даже на советскую "Детскую энциклопедию" не тянет.
Чего их всех так тянет именно в физику? писали б что-то юридически-экономическое
подробнее ...
:)
Впрочем, глядя на то, что творят власть имущие, там слишком жесткая конкуренция бредологов...
От его ГГ и писанины блевать хочется. Сам ГГ себя считает себя ниже плинтуса. ГГ - инвалид со скверным характером, стонущим и обвиняющий всех по любому поводу, труслив, любит подхалимничать и бить в спину. Его подобрали, привели в стаб и практически был на содержании. При нападений тварей на стаб, стал убивать охранников и знахаря. Оправдывает свои действия запущенным видом других, при этом точно так же не следит за собой и спит на
подробнее ...
тряпках. Все кругом люди примитивные и недалёкие с быдлячами замашками по мнению автора и ГГ, хотя в зеркале можно увидеть ещё худшего типа, оправдывающего свои убийства. При этом идёт трёп, обливающих всех грязью, хотя сам ГГ по уши в говне и просто таким образом оправдывает своё ещё более гнусное поведение. ГГ уже не инвалид в тихушку тренируется и всё равно претворяет инвалидом, пресмыкается и делает подношение, что бы не выходить из стаба. Читать дальше просто противно.
Слог хороший, но действие ГГ на уровне детсада. ГГ -дурак дураком. Его квартиру ограбили, впустил явно преступников, сестру явно украли.
О преступниках явившихся под видом полиции не сообщает. Соглашается с полицией не писать заявление о пропаже сестры. Что есть запрет писать заявление ранее 3 дней? Мало ли, что кто-то не хочет работать, надо входить в их интерес? Есть прокуратура и т.д., что может заставить не желающих работать. Сестра не
подробнее ...
пришла домой и ГГ отправляется в общественную библиотеку, пялясь на баб. Если ГГ и думает, то головкой ниже пояса. Писатель с наслаждением описывает смену реакции на золотую карту аристо. Диалоги туповатые, на уровне ребёнка и аналогичным поведением. История драки в школе с кастетами и войнами не реально глупая. Обычно такие тупые деологи с полицией, когда один сознаётся в навете оканчивается реальным сроком. Когда в руки ГГ попали вымогатели с видео сестры, действия ГГ стали напоминать дешевый спектакль. Мне данный текст не понравился, сказочно глупый.
тебе — на хлопців, що лупцюють своїх дружин. Я чув, що ти не пропустиш ані спіднички, харчами, прямо скажемо, не перебираєш.
Бад хруснув пальцями.
— Що ж, а ти живеш з того, що стучиш на своїх же. А Міккі твій — наркодилер і сутенер, і таким залишиться, хай скільки б він віддавав на благодійність. Так що чия би корова мичала, а твоя — мовчала. Capisce,[2] засранцю?
Стомпанато нервово посміхнувся; Бад визирнув у вікно. Збирач благодійної допомоги з Армії порятунку в костюмі Санта-Клауса, дістаючи на ходу монетки зі своєї торби для пожертв, попрямував до алкогольної крамниці.
— Слухай, тобі потрібна інформація, а мені — гроші, — сказав Стомп. — Мікі і Деві Ґолдман на нарах. Поки їх немає, усіма справами заправляє Мо Яґєлка. Він — ще той жаднюга, роботи в нього не допросишся. Джек Вейлен мене не візьме за красиві очі, а від Мікі — ані долару немає.
— Мікі затримує зарплатню? Дивно, коли його посадили, то він був людиною при баблі. Я чув, правда, його обікрали, але він знайшов злодія і все повернув.
— Чув дзвін, та не зна, де він, — похитав головою Джонні. — Того козла він знайшов, це правда, а ось товар — як крізь землю провалився, чувак десь скинув і наркоту, сто п’ятдесят штук баксів. Такі ось справи, офіцере Вайт, мені потрібні гроші. Словом, якщо у вас ще досі платять за корисну інформацію, то мені є що вам запропонувати.
— Говори вже прямо, Джонні. Що ти викручуєшся, як вуж.
Джонні силувано захихотів.
— За двадцятку здам кишенькового злодія. За тридцятку — чувака, що скоїв напад на крамницю і до того ж полюбляє відгамселити свою жінку. Тільки не затягуй, я п’ять хвилин тому бачив цього хлопця за роботою в «Орбасі».
Бад простягнув йому двадцять доларів, а потім іще десятку. Стомпанато схопив банкноти.
— Ральфі Кіннард. Гладкий білявчик, близько сорока років. Замшевий піджак, сірі фланелеві штани. Кажуть, б’є дружину до напівсмерті і змушує працювати на панелі, щоби він міг віддавати свої карткові борги.
Бад записав почуте.
— Зі святом, Венделле! — посміхнувся Стомпанато.
Бад схопив його за краватку й різко смикнув вперед; Стомп приклався головою до приладової панелі.
— З Новим роком, макароннику.
***
В «Орбасі» людей було під зав’язку — і біля прилавків, і біля стелажів із тканиною. Розпихаючи покупців ліктями, Бад помчав на третій поверх, до відділу ювелірних виробів та дорогого алкоголю — улюбленого місця магазинних крадіїв.
Ряди годинників на прилавках, черги по тридцять осіб біля касових апаратів. Бад заледве прорвався крізь галасливий натовп домогосподарок із діточками, нишпорячи очима в пошуках блондинів. І раптом побачив у дверях чоловічого туалету біляву потилицю та замшеву спину.
Бад розвернувся й попрямував у його бік. Біля пісуарів — двоє старих пердунів; з-під дверей кабінки видно спущені штани із сірої фланелі. Бад зігнувся, зазирнув у шпарину — бінго, мужик перебирає і розпихає по кишенях коштовності. Двоє старих застебнулися й вийшли. Бад забарабанив у дверцята:
— Хо-хо-хо, відкривай, до тебе прийшов святий Миколай.
Двері відчинилися; у щілину в нього зацідів кулак. Удар вийшов влучним, Бад відлетів на раковину. Кіннард жбурнув йому в обличчя жменьку запонок і кинувся бігти. Бад рвонув за ним.
Бігти йому заважають покупці; Кіннард, спритно петляючи межи людьми, вискакує через чорний хід. Бад злетів униз пожежною драбиною. На стоянці чисто: ані Кіннарда, ані машин, які би поспішно залишали парковку. Бад побіг до патрульного автомобіля, увімкнув рацію:
— 4А31 викликає диспетчера.
Тріск на радіохвилях, потім — відповідь:
— Слухаю вас, 4А31.
— Остання відома адреса. Білий чоловік, ім’я — Ральф, прізвище Кіннард. Імовірно, пишеться із двома «н».
Диспетчер підтверджує запит і відмикається. Очікуючи на відповідь, Бад завдає уявному противникові серію коротких ударів: бам-бам-бам-бам-бам… Знову оживає радіо:
— 4А31, маємо відповідь на ваш запит.
— 4А31, слухаю.
— Відповідь позитивна. Кіннард, Ральф Томас, чоловік, білий, дата народження…
— Дідько, я ж просив лише адресу.
Диспетчер зітхнув:
— Вважайте це різдвяним подарунком, засранцю. Адреса: Еверґрін, № 1486. Сподіваюся, ви…
Бад вимкнув рацію і рвонув на схід, до тераси. За швидкості у понад 130 кілометрів на годину та увімкненої сирени він може бути на місці вже за 5 хвилин. Він швидко пролетів номери — 1200-ті, 1300-ті; 1400-ті — це було житло, яке давали ветеранам.
Він припаркувався на хіднику поруч із № 1486 — товстий шар штукатурки, на даху — променистий неоновий Санта на санях із оленем. Усередині горить світло; біля ґанку — довоєнний «форд». У вікні видно, як Ральф Кіннард лупцює жінку в банному халаті.
Жінці на вигляд було років зо тридцять п’ять, обличчя вона мала червоне, розпухле. Вона відсахнулася від Кіннарда; халат
Последние комментарии
11 часов 59 минут назад
19 часов 59 минут назад
1 день 10 часов назад
1 день 14 часов назад
1 день 14 часов назад
1 день 14 часов назад